Кропивницький: Музейники запрошують на майстер-клас по розпису писанки

 

29 квітня, у четвер, о 13.00 у Музеї мистецтв у відділі – картинній галереї Петра Оссовського «Світ і Вітчизна» відбудеться майстер-клас із крапкового розписі дерев’яної писанки.

 

При собі мати необхідні матеріали: дерев’яна заготівка, акрилові фарби, палітра, пензлі.

 

Запрошуємо дітлахів та дорослих поринути у світ творчості і натхнення.

 

Вартість участі у майстер-класі – 55 грн.                       

 

Проводить заняття художник-реставратор ІІ категорії Музею мистецтв Анна Татарова.

 

У Кропивницькому львівський майстер представляє вишиті картини

 

 

Писанка  — символ Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості.

У міфах багатьох народів світу саме яйце є світотворчим початком. У слов'ян-язичників, на думку С. Килимника, писанки існували вже за часів антів — наших прародичів /ІІІ — VIII ст. н. е. і були символом сонячного культу. Птахи — це вісники весняного воскресіння, Сонця, а їх яєчка — емблема сонця — життя, народження.

«Яйце птаха взагалі, — писав С. Килимник, — це зародень життя, символ бога сонця; воно в давнину символізувало — добро, радість, щастя, любов, достаток, успіх, прихилення добрих сил, захист людини від лихих сил»[11].

Дослідники вважають, що українська писанка має понад 100 символічних малюнків. Наприклад, кривулька знаменувала нитку життя, вічність сонячного руху. Кривулька або безконечник — це символ початку і кінця. Тригвер або триніг символізував, на думку одних, небо, землю і повітря, на думку інших — повітря, вогонь і воду, треті вважали його символом життя людини. Четверті трактували його як символ неба, землі і пекла. Символічне навантаження мала і кольорова гама писанки. Червоний колір усимволізовував радість життя, любов, жовтий — місяць і зорі, урожай; зелений — багатство, буяння рослинного світу, його воскресіння; блакитний — чисте небо, здоров'я; бронзовий — матінку-землю; чорний з білим — пошану до померлих родичів, їхніх душ та ін.