"СВОБОДА" на війні: Чим сьогодні займається партія?

 

Очільник ВО “Свобода”, майор Збройних сил України Олег Тягнибок  з нагоди 31-річчя політичного об’єднання дав інтерв’ю, в якому окреслив нинішній статус організації та розповів про службу у війську і боротьбу тисяч свободівців за свободу рідної землі.

 

- Як «Свобода» зустріла 24 лютого? Чи вірили Ви, що путін таки наважиться на повномасштабне вторгнення? І чим сьогодні займається партія?

 

- Московія була, є і буде набільшим ворогом для нашої державності. «Свобода» завжди про це наголошувала, ще з часу відновлення незалежності України у 1991 році. Тому ні початок війни у 2014-му, ні повномасштабне вторгнення цьогоріч не стали для нас несподіванкою.

 

«Свобода» призупинила свою політичну діяльність. «Легіон Свободи» пішов на фронт.

 

24 лютого ми мали готовий план дій. Мали зібрану інформацію про сім`ї партійців й прихильників, яких у разі ескалації на фронті потрібно буде оперативно евакуювати із прикордонних областей. Знали про кожного свободівця, який зможе стати до боротьби. Відповідно відразу, щойно було запроваджено воєнний стан, як і належить за законом, «Свобода» призупинила свою політичну діяльність. Ми не вважали, що правильною є політична гризня, яка зазвичай так притаманна українській політиці. Це недостойно і не по-державницьки займатися політичними інтригами, а у воєнний час — злочинно. Тому ми спрямували всі сили й ресурси на оборону держави та продовжили координувати роботу організації через громадську організацію Легіон Свободи.

 

- Розкажіть детальніше про Легіон Свободи. Як організована його робота, який основний напрямок діяльності?

 

- Легіон Свободи був створений у 2015 році як комбатантське об`єднання усіх свободівців, які беруть участь в московсько-українській війні. Тоді в нас виникла ідея організувати усіх партійців, які воюють за Україну, в одне об`єднання, щоби зручніше було підтримувати їх у цій війні, допомагати їхнім сім`ям, реабілітувати після поранень, надавати психологічну допомогу. Однак сьогодні Легіон Свободи це не тільки свободівці, які зі зброєю захищають Україну. Це і волонтери, які займаються забезпеченням бійців (Волонтерська служба «Свободи», об`єднання українок «Яворина» та інші). Це і наші голови обласних рад, міські голови та інші представники місцевого самоврядування, які підтримують фронт у тилу та приймають українців, що були змушені тікати від окупації. Це й ті свободівці, які з різних причин не змогли покинути тимчасово окуповані території і сьогодні чинять опір ворогу у його тилу.

 

- Чи можете Ви сказати, скільки свободівців беруть участь у бойових діях? 

 

- Близько двох тисяч.

 

Перший свободівський батальйон — «Січ» — було сформовано ще у червні 2014 року. І з того часу його бійці пройшли фактично всі гарячі точки. З часом «Січ» було інтегровано в структуру МВС як батальйон особливого призначення. У 2016 році січовики під командуванням майора МВС Максима Морозова (Лютого) зайняли позиції у Авдіївці і дотепер героїчно не поступилися жодним метром української землі.

 

Зараз значна частина свободівців служить у добровольчому батальйоні «Свобода», який було сформовано 24 лютого при територіальній обороні Києва. Кістяком батальйону стала Київська міська «Свобода», а його командиром — голова організації, ексдепутат Київської міської ради, сьогодні майор НГУ Петро Кузик. Батальйон брав участь у боях за столицю, знищував ворога у Гостомелі, Бучі, Ірпені, Рубіжному, Сіверськодонецьку. А сьогодні у складі НГУ б`є ворога в районі Зайцевого. Тут служать заступник голови ВО «Свобода», нардеп VII скликання, молодший лейтенант НГУ Андрій Іллєнко, голова Чернігівської «Свободи» Денис Попов та інші.

 

Також велика кількість свободівців служить у «Карпатській Січі», яка ще у 2014 році була заснована головою Закарпатської «Свободи», командиром Легіону Свободи Олегом Куциним.

За 8 років війни бійці «Карпатської Січі» брали участь у боях за Піски, Донецький аеропорт, шахту Бутівка, Водяне, Опитне, Первомайськ. Цьогоріч — також обороняли Київ, тримали позиції в Ірпені, Романівці, Стоянці та на броварському напрямку. Після деокупації Київщини підрозділ виконує бойові завдання на ізюмському напрямку, затискає ворога у кільце під Лиманом — вже як 49-й окремий стрілецький батальйон Сухопутних військ ЗСУ. Саме там, під Ізюмом, у червні цього року Олег Куцин героїчно загинув у бою з окупантами. Сьогодні у «Карпатській Січі» серед інших служать голова Київської обласної «Свободи» Ігор Сабій та голова свободівської молодіжки Руслан Андрійко.

 

Так само створено ще близько десяти добровольчих формувань територіальної оборони, зокрема — добробат «Феміда» (Чорнобаївка) під керівництвом голови Кримської «Свободи», народного депутата України VII скликання Едуарда Леоніва.

 

Загалом свободівці служать фактично в усіх існуючих підрозділах. Багато побратимів — у 5-му окремому штурмовому полку ЗСУ, який стоїть під Бахмутом, зокрема це екснардеп Юрій Сиротюк та голова Львівської обласної «Свободи» Микола Зінько. Голова Миколаївської обласної «Свободи» Юрій Шестириченко служить у 36-й бригаді морських піхотинців, мобілізований також голова Черкаської «Свободи» Сергій Воронов.

Серед свободівців є і артилеристи: екснардепи Олексій Кайда та Маркіян Лопачак — у 45-й окремій артилерійській бригаді, ексвіцеспікер, голова Секретаріату ВО «Свобода» Руслан Кошулинський — у 356-му артилерійському полку. Воюють також екснардепи-свободівці Андрій Тягнибок (103 бригада, Донеччина) та Олег Осуховський.

 

Так і я ще в лютому був мобілізований у лави Збройних сил України.

 

- Чи є у «Свободи» втрати на фронті за ці 8 років?

 

- 108 загиблих, близько 150 поранених. Це були і молоді хлопці, і досвідчені чоловіки, і дівчата… Шалена втрата для організації та великий біль для родин. Але впав один, а на його місце, щоби помститися, стали двоє. Іншого шляху у нас немає.

 

- Що у Вашому розумінні буде українською перемогою?

- Перемогою України буде не підписання якось договору про повернення у кордони до 24 лютого чи навіть 1991 року. Перемогою України буде розвал московії. Інакше за рік або два імперія нападе знову. Місія нашого покоління — зробити все, щоб наші діти і внуки більше не мусили боротися за Україну, а щасливо жили на своїй, Богом даній землі. москва впаде!