Що робити, аби дитина не стала жертвою цькування?

  • 13 лют. 2019 14:46
  • 2092
    • Стаття Що робити, аби дитина не стала жертвою цькування? Ранкове місто. Кропивницький
     
    Шкільне цькування, або булінг, — загальний термін, яким позначають систематичні переслідування з образами, упереджене ставлення у навчальному закладі. Зазвичай, це переслідування серед учнів, рідше зустрічається цькування учнів вчителями, ще рідше — цькування вчителя учнями. 
     
    Які негативні наслідки може нести це явище та як вберегти свою дитину від булінгу, розповів кропивницький  психолог - практик Владислав Зубченко.
     
    — По-перше, ступінь наслідків залежить від індивідуальних особливостей дитини, — пояснює він. — По-друге, від її найближчого соціального оточення (тобто як на це впливатимуть батьки). По-третє, це залежить від залучення дитини до інших соціальних середовищ (секцій, гуртків), де він або вона  почуватимуться більш гідно та відчуватимуть краще до себе ставлення. 
     
    — До чого може призвести це явище?
     
    — Наслідки можуть бути різними. У найгіршому випадку — до патологічних відхилень, саморуйнівної схильності або спрямованої на руйнацію оточення. За принципом неадекватної компенсації людина може обізлитись. Це також може вилитись і в суїцидальні тенденції. Все залежить від особливості дитини та заходів, які вживають педагоги, батьки та інші люди, щоб цю ситуацію збалансувати та змінити на краще.
     
    — Які існують варіанти протистояння?
     
    — Існує агресивний варіант протистояння — коли дитина може стати із жертви агресором. Вона починає сама або битися, або ображати. 
    Є віктимологічна поведінка — поведінка жертви, коли дитина замикається, та  асертивна поведінка — коли людина словами висловлює: «Я себе поважаю і вас поважаю, але ображати себе не дам і ображати вас також не буду». 
     
    — Що порадите батькам, аби захистити їхніх дітей від цього явища?
     
    — По-перше, залучати дітей до різних соціальних контекстів. Дуже добре, якщо дитина не лише ходить до школи, а ще й має можливість відвідувати секції, що розвивають як інтелект, так і тілесні можливості. Як варіант — боротьба, шаховий гурток чи станція юних техніків. Це дає уявлення про соціальне середовище (немає одноманітності та стереотипності) і відчуття успіху. Особливо добре, якщо дитина досягає результатів у цих гуртках. 
     
    Крім того батьки можуть цілеспрямовано спілкуватися з дитиною. Якщо вона відчуває любов та повагу з боку батьків — це є гарною профілактикою від руйнації самооцінки іншими людьми. Якщо навіть маленька дитина відчуває себе гідною поваги, то вона не так схильна до деструктивних впливів з боку оточення. Дитині потрібно тренувати вміння протистояти проявам булінгу не агресивно (щоб вона не стала з жертви агресором), а задіювати асертивну поведінку. 
     
    За статистикою ЮНІСЕФ, 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу. 24% дітей стали жертвами булінгу і 48% з них нікому не розповідали про ці випадки. Щоб цьому запобігти, в Україні запрацював закон протидії булінгу. Тепер відповідальність за це лягатиме на плечі і батьків, і вчителів порівну. Директор, у разі приховування випадку булінгу, матиме сплатити штраф. Штрафом каратимуть і винуватців — 850-1700 гривень. Якщо ті є неповнолітніми, то платитимуть батьки. За інформацією управління освіти Кропивницького, в обласному центрі офіційно не зафіксовано випадків булінгу. Попереджають це явище просвітницькими заходами серед дітей, батьків та керівництва освітніх закладів.
     
    — Управління освіти провело низку заходів спільно з юстицією та регіональною поліцією по навчанню директорів і їхніх заступників, батьків та дітей щодо видів булінгу. Проводили ми і конкурс відеофільмів на цю тему. Діти мають знати, що не повинні замикатися, та говорити про це з дорослими — з батьками та вчителями. Ми розповідаємо, чим булінг відрізняється від насилля, про види булінгу. У нас було кілька таких випадків, і управління освіти втручалося для їх вирішення. До розв’язання ситуації залучали психолога та діяли спільно з директором, учителями, батьками й учнями, — розповіла керівниця управління освіти міста Лариса Костенко. 
    Вона додала, що протягом минулого року було проведено понад 50 просвітницьких заходів щодо попередження випадків булінгу, в тому числі тематичний конкурс відео та конкурс малюнків.
     
    За інформацією спеціалістки управління освіти Оксани Борщенко, судових рішень про факти булінгу на сьогодні немає.
     
    — Юридично факт булінгу має бути встановлено судом. Є конфліктні ситуації, які вирішуються комісійно. Рішень суду про встановлені факти булінгу на сьогодні немає. Є систематичні конфлікти, бійки, жорстоке поводження з боку дітей, і ми в кожному випадку реагуємо, — запевнила чиновниця.
     
    В коментарі “Первой городской” начальник управління обласної юстиції Вадим Гуцул розповів, що ініціює створення спеціального штабу з питань протидії булінгу.  
     
    — Головна мета — правоосвітня діяльність, роз’яснювальна пробота. Ситуація нас непокоїть. Ми маємо підштовхувати адміністрації шкіл, управлінь освіти, відділів у справах дітей, органи поліції для того, щоб вони не ставились до цієї справи як до приватного питання окремої школи чи окремого сімейного питання. Це стосується кожного. Я написав до голови ОДА про створення координаційної ради з питань протидії булінгу, агресії та насильства серед підлітків. Було б добре, щоб членами цієї ради стали освітяни, служби, поліція, громадські організації та інші. Це стимулюватиме компетентних осіб до попередження випадків булінгу, — сказав Вадим Гуцул.
     
    Пам’ятайте, якщо помітили, що:
    у дитини немає друзів;
    боїться іти до школи;
    має низьку самооцінку;
    у дитини з’являються зіпсовані речі;
    дитина сама завдає собі ушкоджень;
    сумна після спілкування у соціальних мережах та ін. — 
    Поговоріть із нею, вислухайте та допоможіть вирішити проблемну ситуацію.
     
    Дмитро Семенюк