Державна митна служба: діяльність, структура та завдання

В умовах повномасштабної війни, яка з-поміж інших галузей також суттєво вплинула на логістику в Україні, через наш кордон на заході та півдні країни постійно відбувається експорт та імпорт товарів. Для того, щоб усі процеси перетину відбувалися безпечно і за визначеними правилами, в Україні функціонує Державна митна служба України (Держмитслужба).

Пропонуємо розглянути, що робить Держмитслужба, яку має структуру та чому її діяльність є важливою для економічного розвитку України.

Чим займається Державна митна служба?

Україна, як суверенна держава, самостійно створює власну митну систему і здійснює митну справу, яка є складовою частиною зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України.

Державна митна служба України (Держмитслужба) – центральний орган виконавчої влади, який відповідає за переміщення будь-яких товарів, чи то комерційні партії товарів, чи то транспортні засоби, чи то речі особистого користування через митний кордон.

Діяльність Держмитслужби спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів. У своїй діяльності вона керується Конституцією та законами України, актами Президента України та постановами ВРУ, актами КМУ та іншими актами законодавства.

Державна митна служба України спрямовує, координує та контролює діяльність митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій щодо виконання законодавства України з питань митної справи, у межах своїх повноважень видає накази, організовує та контролює їх виконання.

Задачі та функції Державної митної служби

Глобальні завдання Митниці - захист економічних інтересів країни і сприяння в забезпеченні заходів державної та громадської безпеки. Основною функцією Митниці є фіскальна, іншими словами пріоритетом для Держмитслужби є діяльність, пов'язана з наповненням Державного бюджету коштами від податків та зборів, справляння яких покладено на митні органи.

У рамках цих завдань можна виділити основні функції митниці:

• захист економічних інтересів України та контроль за додержанням законодавства про митну справу;
• забезпечення виконання зобов'язань, які випливають з міжнародних договорів України стосовно митної справи;
• вдосконалення митного контролю і оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;
• здійснення заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і дотримання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку за участю Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України;
• створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон країни;
• боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;
• співробітництво з митними та іншими органами зарубіжних країн, а також із міжнародними організаціями з питань митної справи;
• ведення митної статистики.

Структура Державної митної служби

Голова Державної митної служби України має заступників, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства. Заступники Голови виконують повноваження відповідно до затвердженого Головою розподілу обов’язків.

Митниці можуть розташовуватися на державному кордоні України, у спеціальних митних зонах та на їх територіях. Митні пости створюють за необхідності у населених пунктах, на залізничних станціях, в аеропортах, портах та в зонах діяльності регіональних митниць.

Для підтримки роботи митної системи можуть створюватися спеціалізовані організації, наприклад митні лабораторії, кінологічні служби тощо.

Отже, Державна митна служба, яка забезпечує контроль та регулювання руху товарів через митний кордон, відіграє ключову роль у формуванні сприятливих умов для економічного зростання та розвитку України, забезпечуючи не лише фінансову стабільність та національну безпеку, а й створюючи сприятливі умови для зростання міжнародної торгівлі, захисту внутрішнього ринку та стимулювання інноваційного розвитку.

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю ГО “Інститут аналітики та адвокації” та ГО “Технології прогресу” і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.