Добрі книги про злу війну

  • 9 лют. 2017 19:15
  • 830
    • Новина Добрі книги про злу війну Ранкове місто. Кропивницький

    Зустріч відбулась у бібліотеці імені Дмитра Чижевського за підтримки обласного тижневика "Народне слово". У вступному слові журналіст Роман Любарський зазначив, що твори про події Євромайдану та так званої АТО є найбільш рейтинговими у сучасній українській літературі. Далі до присутніх звернувся автор, Валерій Макеєв.

    - Я частково місцевий - закінчив свого часу КІСМ,тут зустрів свою дружину,тут народився мій син.Але в сучасному місті Кропивницький я вперше, - почав розповідь Макеєв.

    Перша книга,що має назву "Позивний 911",розповідає про стоденне перебування у полоні так званої ЛНР. За словами автора,попри все пережите, він свідомо не переповідав сцени насильства,свідком яких був. Макеєв закликав не оцінювати всіх мешканців тимчасово окупованих територій як "сєпарів" - серед них є  як ті, які свідомо працюють з окупантами, так і ті,що,ризикуючи життям, роблять все можливе і для звільнення наших полонених ,і для полегшення їхнього перебування у руках окупантів.

    - Відсутність оповідань про насилля -це моя відповідальність перед тими,хто там ще залишився, - підкреслив автор. - Полон -це просто складова війни.На жаль, питання щодо полонених або заручників (якщо події ми звемо АТО) мають бути на першому місці. А вони,за Мінськими угодами,стоять під номером шість. А тим часом розстріли для окупантів та їхніх посібників -як "здрасьтє". Позивний "911" мне дали на тій стороні  з причини мого опікування звільненням наших бійців.

    Проте Валерій Макеєв з сумом констатує інколи ганебне ставлення до екс-полонених з боку чинної української влади.

    -Знущання в полоні  іноді легші, ніж наша судова система", - мовить автор книги.

    Другий його твір, виданий поки що російською мовою, має назву "Призраки Президента". У ньому мова йде про "золоту роту" батальйону "Айдар" та трагічні події навколо блокпосту №32, коли з елітного підрозділу в живих залишилось шестеро бійців (станом на сьогодні - вже четверо). Особовий склад підрозділу не мав жодного військового квитка,але воював, на диво, жорстко та мужньо. Книга є документальною,що поєднує як хроніку подій, так і оповіді про тих бійців,к ого автор знав особисто. Кожен з бійців був особистістю, яка не боялася найзапекліших боїв.

    - Ніколи не бійся бути собою - колись настане межа,коли ти боятимешся. Я своє відбоявся, - підвів риску творчій зустрічі Валерій Макеєв.