Грузинський ансамбль «Кутаїсі» заспівав у Кропивницькому українською та затанцював «Гопак» (ВІДЕО)
Учора в обласній філармонії виступив Державний ансамбль пісні й танцю «Кутаїсі», який здійснює гастрольний тур Україною. До програми концерту увійшли сучасні версії старовинних грузинських танців, народні мелодії та сучасні пісні у виконанні інструментальної групи колективу.
Сказати, що глядачі дуже прихильно сприймали грузинських гостей – не сказати нічого: публіка влаштовувала артистам овації після кожного номеру та вдалого трюку. Протягом двох годин, поки тривав концерт, зал вибухав шквалами криків, зойків, зітхань та вигуків захоплення, причому в багатоголоссі залу чулися в основному жіночі голоси.
А захоплюватися й справді було чим. Чорноокі красені й красуні витворяли на сцені справжні дива. Статні грузинські дівчата ніжно пропливали в танці, як невагомі хмаринки, і були повною протилежністю бурхливим і темпераментним партнерам. Ті ж мелькали в повітрі, немов торнадо, примудряючись у польоті виробляти складні акробатичні піруети, а потім, упавши на коліна, ще й проїхатися по сцені кілька метрів, а потім підскочити, виструнчитись, кинути блискавку чорних очей з-під густих брів і знову поринути в карколомні па.
Як цим мужнім чоловікам вдається витанцьовувати на самісіньких пальчиках у чобітках із найтоншої шкіри, лишається для мене найбільшою загадкою. Але вони роблять це з таким гордовитим і шляхетним виразом облич, що мимоволі віриться: їм це подобається понад усе.
Поєдинок воїнів, любовний дует наречених, весільна церемонія, танець із шаблями, що викрешували іскри, сцена з життя чабанів змінювалися з незвичним для українського вуха горловим співом.
Здавалося б, вимогливого кропивницького глядача важко було чимось здивувати після побаченого. Однак «український» сюрприз «Кутаїсі» мав ефект вибуху бомби. Артисти затанцювали танок, дуже схожий на «Гопак», а потім заспівали «Рідна мати моя». Дехто з глядачів не міг стримати сліз.
Ще одним подарунком «Кутаїсі» кропивничанам стала пісня «Суліко». Вона прозвучала грузинською мовою на чотири голоси, і лиш одна фраза – «Где же ты моя, Сулико?» наприкінці твору – російською.
- Ми склали програму гастрольного туру у відповідності до смаків української публіки, - пояснив перед концертом в інтерв’ю журналісту «Утреннего города» головний хореограф колективу Шота Джишкаріані. – Між українцями та грузинами є багато спільного. І грузинські, і українські глядачі гарячі. Я бажаю, щоб у ваших і наших родинах були мир і здоров’я.
Цей традиційний грузинський тост прозвучав на прохання журналістів Шота промовив своєю рідною мовою.
Для більшості глядачів, які залишали зал після концерту, відчуття були майже однаковими: зірваний голос, червоні від оплесків долоні та посмішка на все обличчя. Все-таки сила мистецтва – неймовірна!
Людмила Макей
