Харчова безпека. Що зміниться у захисті прав споживачів?
За даними Держпродспоживслужби, у столиці з порушеннями працює кожне 5-те кафе, кожен 10-й магазин та кожен 20-й виробничий цех. Не краща ситуація і в інших містах, зазначають у відомстві. Але протягом наступних двох років становище повинно суттєво поліпшитися. Влада збирається підняти захист споживацьких прав до європейського рівня. Задля цього планують вдосконалити законодавство, створити систему швидкого реагування на скарги та поліпшити систему перевірок виробників. Повна програма заходів прописана в «Концепції державної політики у сфері захисту прав споживачів на період до 2020 року», яка набула чинності 11 січня. Огляд нововведень, на які слід очікувати громадянам, підготували експерти Центру громадського моніторингу та контролю.
Попередити та запобігти
З 2014 року в Україні діє мораторій на перевірки малого та середнього бізнесу. За твердженням Голови Комітету Верховної Ради з питань промислової політики Віктора Галасюка, це дозволило суттєво знизити тиск контролюючих органів на підприємців та пожвавити ділову активність у країні. Однак у Держпродспоживслужбі (ДПСС) констатують, що заборона мала і негативні наслідки, які передусім позначилися на споживчому ринку: знизився контроль за якістю продуктів на прилавках магазинів та у закладах харчування, а отже, почастішали випадки масових отруєнь. Сьогодні урядовці прагнуть віднайти розумний баланс між кількістю перевірок та захищеністю споживачів. Так, у квітні набуває чинності закон «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин». Він дасть змогу призупиняти роботу підприємств, які виробляють або постачають небезпечну продукцію, на строк до 10 днів без рішення суду. Експерти прогнозують, що це допоможе ефективніше попереджати спалахи гострих кишкових інфекцій та поліпшить санітарно-епідеміологічну ситуацію в країні. А щоб нові правила не вдарили по бізнесу, впроваджується ризик-орієнтований підхід до перевірок та відеофіксація порушень.
«Для бізнесу запровадження зазначеного підходу означає, що кожен оператор ринку буде оцінюватися окремо. Ті оператори ринку, які виконують усі вимоги законодавства чітко й без порушень, будуть перевірятися компетентним органом із меншою частотою», – зазначає заступник керівника проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» Яна Добідовська.
Перевірки, окрім випадків аудиту, проводитимуться без попередження, однак підприємці зможуть самостійно дізнатися, коли чекати на інспекторів, на сайті Офісу ефективного регулювання, де вже опубліковані плани перевірок 22 державних органів.
Додаткові механізми
Водночас, згідно із затвердженою Концепцією, влада має намір забезпечити широке інформування громадян про небезпечну та неякісну продукцію, щоб зменшити кількість постраждалих у разі її розповсюдження. Держспоживслужба вже публікує результати лабораторних тестів та випробувань споживчих товарів, а тепер і громадські організації отримали право надавати аналогічну інформацію для розміщення на сайті, якщо випробування були проведені в акредитованих лабораторіях. З квітня у відкритому доступі також з’являтимуться звіти з підсумками перевірок, які проводитиме ДПСС на підприємствах. На думку урядовців, такі заходи спонукатимуть виробників та реалізаторів дотримуватися нормативів та працювати прозоро. Окрім цього, Держпродслужба сприятиме розвитку системи незалежних досліджень рівня якості та безпеки товарів та послуг.
«Держава має допомогти добросовісному бізнесу у роботі та мінімізувати кількість нечесних торговельних практик щодо споживачів. Тому прийнята Концепція допоможе посилити прозорість роботи підприємців, згідно з найбільш успішними європейськими практиками», – впевнений Перший віце-прем’єр міністр України Степан Кубів.
Кабмін доручив місцевим органам виконавчої влади створити «гарячу лінію» з питань захисту прав споживачів, куди б могли оперативно звертатися місцеві мешканці. Також розглядається можливість створення консультаційних центрів, які діятимуть при держадміністраціях.
Однак деякі експерти сумніваються, що запропонованих методів буде достатньо для ефективної боротьби з недобросовісними виробниками. Оскільки в Україні не розвинена практика багатомільйонних позовів громадян до компаній, що є одним із найбільш дієвих дисциплінуючих факторів в ЄС. На переконання аналітиків, штрафи, які існують в Україні, таку роль виконати не можуть.
«Якщо в Європі людина купила неякісний товар і звернулась до суду, то є майже 100-відсоткова гарантія, що вона цей спір виграє, – розповідає директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко. – Там вважають так: якщо споживач витратив час на судову тяганину, то він мав на це підстави. Просто так людина не позиватиметься».
Ближче до стандартів ЄС
Ухвалена концепція охоплює заходи не лише у сфері громадського харчування і торгівлі. Вона передбачає ухвалення низки законопроектів, які повинні вдосконалити законодавство одразу в кількох напрямках, зокрема у галузі кредитування, лізингу, страхування. Так, на друге читання у Верховній Раді чекає законопроект № 2456-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг». Він зобов’яже банки інформувати громадян про всі приховані проценти та платежі, заборонить збільшувати фіксовану проценту ставку без письмової згоди клієнта й усуне рекламу фінансових установ без ліцензії. Держпродспоживслужба також пропонує посилити захист громадян у сфері електронної торгівлі.
«Зараз найбільше порушень прав у інтернет-торгівлі. Тут відстояти інтереси споживачів дуже непросто. Тому на рівні законодавчих пропозицій це питання опрацьовуємо», – підсумовує голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.
Концепція також має на меті наблизити українське законодавство до європейських канонів. З цією метою до кінця 2018 року Кабінет міністрів планує надіслати закон «Про захист прав споживачів» до Європейської комісії, щоб перевірити, чи відповідає він стандартам ЄС, та у разі необхідності внести відповідні зміни. Це один із етапів на шляху до євроінтеграції України.
«Цього року ми маємо досягти успіху в реалізації пропозицій, про які ми домовилися з ЄС у контексті наступних кроків нашого поступового зближення – чи то торгівля або енергетика, чи то мобільність або цифровий ринок. Ми невтомно працюватимемо над цим порядком денним», – наголосив Президент України Петро Порошенко.
На думку більшості аналітиків, якщо всі заплановані заходи вдасться втілити, то це піде на користь, як споживачам, так і підприємцям. Адже перші отримують змогу купувати якісні товари та користуватися якісними послугами, а другі – чесну конкуренцію та стимул для розвитку.
Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю
