Як проходить медреформа на Кіровоградщині?

Медреформа на Кіровоградщині: матраси зі смаком СРСР?

 

Регіональна платформа на тему «Медична реформа в Україні. Новації в охороні здоров’я», організована Кіровоградським регіональним відділенням Асоціацією міст України за підтримки USAID в рамках проекту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні «Пульс» ставилa за мету розгляд та обговорення нових закконодавчих документів у медичній галузі та вироблення конкретних шляхів їхньої успішної реалізації. 

 

Участь у зібранні взяли нардеп Костянтин Яриніч, посадовці обласної влади та органів місцевого самоврядування, в тому числі керiвники ОТГ.

У вступній промові перший заступник голови ОДА Сергій Коваленко вкотре наголосив, що віднині гроші йтимуть за пацієнтом.Тож лікарні будуть об’єднані у потужні госпітальні округи, а спеціалізацію окремих «підрозділів» вирішуватиме рада головлікарів округу. Повідомив посадовець й про лідерство нашого регіону у реалізації програми «Доступні ліки» — за його словами, деякі райони вже вибрали  передбачені ліміти. Проте, здається, гріх подібним пишатись — адже показник рівня здоров’я населення таким чином знижується на відповідну кількість відсотків.

Натомість  голова місцевого осередку АМУ та міський голова Олександрії Степан Цапюк не поділяє оптимізму обласних посадовців: «Який сенс пацієнтові зі Світловодська їхати до Олександрії  сімдесят кілометрів, коли в десяти кілометрах потужна лікарня Кременчука? –запитує він. За  словами Степана Кириловича, схожа ситуація й в окремих районах майбутнього Західного округу, коли до Умані, значно ближче, ніж, наприклад, до Добровеличківки. До того ж певним чином порушується право пацієнта на вільний вибір лікаря та клініки.

— Всі говорять, що реформи потрібні, але всі чекають, які б для цього ще реформи придумати, — взяв слово Костянтин Яриніч, — наразі чотири проекти від міністерства охорони здоров’я та Кабміну знаходяться на розгляді у парламенті, але в усіх є незрозумілі речі, тому й голосування не відбувається. Ми не маємо права на провал. За всіх не обіцяю, але наша фракція до шостого червня зі своєю позицією визначиться. Скажу більше — ми не маємо права втратити ще один бюджетний рік. Та й прив’язувати реформи до бюджетного року є суттєвою помилкою.

Степан Цапюк відверто обурився діяльністю в.о. міністра Уляни Cупрун, яка під час відповідей на питання постійно «зіскакує з теми» і говорить про щось своє. Заступниця  керівника обласного медичного департаменту Наталія Горбенко  навела сумну статистику щодо смертності населення (друге місце у Європі) та кількості ліжко–місць (друге після Бєларусі). Не менш жорсткішим, ніж Цапюк, був голова Маловисківської ОТГ Юрій Гульдас.

— Ми не хочемо бути сліпими кошенятами, — наголосив він, — має бути стратегічний план розвитку системи охорони здоров’я. До того ж без нас жодні США нам реформи не проведуть. Далі, чому кошти обласної громади досі залишаються у Кропивницькому? Нова пропозиція Юрія Леонідовича була фактично вимогою з «занесенням до протоколу» — відновлення медичної авіації. Не санітарної в її традиційному форматі, а саме літаків чи гвинтокрилів.

  –Нашими дорогами ми нікуди пацієнтів не довеземо... — наголосив Гульдас,  — прошу також звернути увагу на вік та зарплату лікарів. Так звана «контрактна» форма навчання перетворилась на купівлю дипломів. І як такого «фахівція» призначати сімейним лікарем на село? Годі мати «матраси з присмаком Радянського Союзу».

Як стало відомо, сімейні лікарі отримуватимуть біля 210 гривень за кожного пацієнта, але це не означатиме, що це буде їхня зарплатня. Оренда та облаштування приміщення, ставка медсестри, комунальні послуги та канцелярське приладдя — все це буде міститись у заробленій лікарем сумі. Проте в установах другого та третього рівнів до 50 відсотків буде все ж оплачувати держава.

Тривала дискусія так і не виробила певної стратегії. Проте Яриніч як представник громади в парламенті ніби зобразив занепокоєність ситуацією:

 — Вже наступного року фактично почнеться президентська кампанія, далі — парламентська. Ми можемо втратити три роки.

— Партійність депутатів парламенту переважає над їхньою доцільністю, —  сумно підмітив Степан Цапюк, — це ж стосується й міністрів. На щастя, вони у нас недовго...

Підсумкова «резолюція» традиційно була все ж проголосована. Але чи піднімуться проголошені учасниками зібрання проблеми на вищих щабелях влади — поживемо, побачимо й відчуємо.

 

Максим Гуцалюк