Кропивницький: Водних артерій багато, а толку мало

Водних артерій багато, а толку мало

 

  

Кропивничани здебільшого звикли нарікати на відсутність у нашому місті «великої води», але його територією протікають чотири річки, шість великих струмків і аж десять потічків.   

 

Назви річок, напевно, назве кожен мешканець міста, патроном якого є знаний український письменник, драматург і театральний актор. Це — Інгул, Сугоклея, Грузька та Біянка. А от згадати найбільші струмочки й потічки навіть старожили не можуть. Тож розкрию «таємницю» й назву їх: струмки Білий Камінь, Созонівка, Мамайка, Мотузянка, Злодійський, Озерний та потічки Соколівський, Липовий, Арнаутівський, Кущівка, Гірський, Лелеківський, Суха Балка, Дурна Балка, Чечора й Завадівський. Усі разом названі водоносні судини простяглися по місту аж на 77,5 кілометра!  

Найширшою й найглибшою вод–ною артерією міста є Інгул, який зі своїх 354 кілометрів аж 16,5 вділив Кропивницькому, вигинаючись по його тілу з півночі (Лелеківка) на південний схід (Завадівка). Та не всі ці майже два десятки кілометрів тішать око й тіло, бо немала їх частина засмічена, заболочена, поросла очеретом. А сталося це тому, що 1974 року в місті розпочали реалізацію проекту вирівнювання річища Інгулу, бетонування в центральній частині міста його берегів і підняття рівня ріки, задля чого почали будувати гідротехнічну споруду біля мосту на вулиці Михайлівській (раніше — Кірова). Однак не довели цієї справи до кінця, а зробили це лише нещодавно.

Через нездоланність бетонних перепон джерела й підземні води, які століттями живили річку, почали «живити» підвали будинків і перетворювати ґрунт у місцях природного (а тепер засипаного землею) річища на постійно зволожену поверхню. Дощові води, а також вода після танення снігу, не потрапляючи до Інгулу (водозливній системі, виведеній в нього, заважає функціонувати штучно підвищений рівень води), також знайшли собі іншу «розвагу» — підтоплюють центральну частину міста: від Ковалівки до Кущівки та від ріки до вулиці Гоголя. 

Усе сказане щодо Інгулу стосується й трьох інших наших річок. Сугоклея перебуває в межах міста в поганому стані. Вона з річки після водосховища в парку Перемоги до місця впадіння в Інгул перетворилася в потічок. Біянка й Грузька також потерпають від замулення внаслідок непродуманої господарської діяльності й невідновлення їхнього первісного вигляду. 

Колись природа сама себе регулювала: великі сніготанення призводили до того, що потоки води вимивали з річищ намул, розчищаючи їх і поглиблюючи. Сьогодні ж ставочки й водосховища не дають ходу воді, а тому необхідно проводити частий водоскид каскадом, щоб вода вимивала все, що замулює річки.

 

Юрій Сергійчук