Кіровоградщина: Гуртожиток для переселенців — готовий, відкритий. Що далі?

  • 25 черв. 2017 11:23
  • 1724
    • Новина Кіровоградщина: Гуртожиток для переселенців — готовий, відкритий. Що далі? Ранкове місто. Кропивницький
     
    Після дворічного фактичного відновлення в Новгородці урочисто перерізали стрічку перед входом до широко розрекламованого гуртожитку для ВПО, створеного в рамках реалізації проекту «Побудуємо майбутнє разом!» за підтримки Євросоюзу. Але питання виникають і виникають.
     
    Згадаймо історію цієї кампанії. 13 березня  2015 року керівником Програми співробітництва Європейської комісії Берендом де Гроотом та головою Кіровоградської облради Олександром Чорноіваненком було підписано грантовий контракт на виконання проекту з назвою «Побудуємо майбутнє разом!». Керівником реалізації проекту, яким передбачалось відновлення гуртожитку та дитячого садка у смт Новгородка, було призначено Валерія Кальченка. Дитсадок з назвою «Світлячок» запрацював 1 вересня 2016 року. Роботи ж у гуртожитку вимагали більшого фінансування, ніж було передбачено проектом, тому обласна рада кількома рішеннями ухвалила виділення певної суми з обласного бюджету. І ось, нарешті, фініта ля кампанія.
    Отже, що ми маємо на мить перерізання стрічки? Відновлений гуртожиток збудовано за блочним принципом. Кожен блок має вісім житлових кімнат, кухню, душові та вбиральні. На два блоки передбачено дві кухні, дві лоджії та одну побутову кімнату. Повністю відновлено водопостачання, каналізація, забезпечено електроопалення (конвекторним способом) з відповідним протипожежним захистом. Кімнати й кухні укомплектовано меблями, кухні — електроплитами, електро-водонагрівачами й холодильниками, побутові кімнати — пральними машинами. Поруч з гуртожитком упорядковано сквер, де висаджені молоді дерева, збудовано ігрові, спортивні та побутові майданчики, обладнано автомобільну стоянку. Загальний обсяг використаних коштів склав 27,166 млн. гривень (з них 20 мільйонів — на гуртожиток), ця сума складається з коштів ЄС, обласного, Новгородківського районного та селищного бюджетів. За ці кошти оновлені 150 кімнат готові прийняти 139 родин.
    Відповідаючи на питання майбутніх мешканців та присутніх медійників, Валерій Кальченко повідомив, що кожна кімната гуртожитку має власний лічильник електроенергії, також передбачені окремі лічильники на коридори, кухні, побутові кімнати та інші приміщення. Крім цього, передбачені приміщення для роботи взуттєвої майстерні, перукарні та, можливо, крамниці. Кімнати мають площу 18 та 14 квадратних метрів, кухні  містять  три або п’ять електроплит. Вікна мають додаткову водо–  та парозахисну плівки. В свою чергу, координатор роботи з переселенцями Лідія Огир додала, що для обслуговування споруди створено комунальне підприємство «Комфорт» зі штатом 11 осіб, четверо з якого є місцевими мешканцями. Гуртожиток офіційно передано на баланс територіальної громади Новгородки — отже, питаннями заселення займатиместься виключно вона. Ось тут і починаються цікавинки.
    — Фінансово Європа помилилась майже вдвічі, — зазначив Кальченко, — тому обласною владою було ухвалено низку рішень для безперебійної роботи будівельників. 
    Так, з термінами ми затягнули, але в дечому все ж прискорились. До того ж певні складнощі виникли як з євробюрократією (а вона там суттєва), так і з місцевою, зокрема, Обленерго. Останньому довелося сплатити майже мільйон гривень, аби кожне приміщення мало свій облік електроенергії. Додаткові кошти залучились і на будівництво 19,5–метрової водогінної вежі — адже гуртожиток вимагав 22 кубометри води на добу, а для наявної вежі, що обслуговує розташований навколо приватний сектор та ПТУ–36, це було критичним навантаженням.
    Завдяки новим процедурам ми заощадили близько 500–600 тисяч гривень, які, ймовірніше за все, повернуться до бюджету області. Грантова сума у 600 тисяч євро надходила у три етапи — 240 та 150 тисяч євро, а нині ми чекаємо третій,  у розмірі 64 тисяч євро, який у гривневому еквіваленті піде до обласного бюджету...
    На здивування присутніх Кальченко пояснив, що обласна влада планувала свою квоту у 13 мільйонів, але змушена була збільшити її до 19,5 мільйонів — як на додаткові витрати, так і в зв’язку з затримкою вищезгаданого траншу. Аби не плутати присутніх далі, Валерій Кальченко змінив тему, але здалося, що десь  і щось таки пішло не туди... 
    Заселення почнеться з 20 червня, але приватизація та постійна реєстрація будуть неможливими. За словами Лідії Огир, згідно грантових умов переселенці матимуть першочергове право на житло, а решта бажаючих — у порядку черги. Проте частина прибулих на «оглядини» не дуже й бажала мати теплу й вельми комфортну домівку, а от військові, поліцейські та рятувальники були аж ніяк не проти. Огир повідомила, що попередні розрахунки вартості проживання становлять 525 гривень плюс комунальні послуги згідно тарифів,  потенційні мешканці називали суму у 1000–1500 гривень в цілому. Тож  фінальна сума сплати — питання відкрите.
    Вимогою Євросоюзу є обов’язкові типовий договір та ордер як підстави для заселення. «А що далі? — тихенько коментували присутні, — війна закінчиться й нас копняками до колишніх домівок, якщо вони будуть цілими?» Близько половини з присутніх були пенсійного та передпенсійного віку — що їм ще треба, здавалось би? Сидіть собі тихенько й насолоджуйтесь життям. Аж ніяк, вони навіть тут шукають якісь вигоди  — з відомих причин.
    Інтригуючою перспективою, за словами Лідії Огир, стане придбання екскурсійного транспорту, аби мешканці гуртожитку могли відвідувати цікаві місця району та обласного центру. Але чомусь про так званий «робочий транспорт» для мешканців розмови не було. Новгородка на робочі місця небагата, тож мешканці їздитимуть до Кропивницького. Рейсовими автобусами?
     — Ми готові заселити всіх бажаючих, — запевняли Кальченко та Огир, — за нашими даними, нині у списку 248 осіб, з них 80 — діти, і майже третина — пенсійного віку. Є й багатодітні родини.
    «Хочеться глянути на все це наступного року, або навіть за півроку», — обговорювалось серед колег–медійників на зворотньому шляху. Попри традиційний пафос церемонії скептицизм залишається не менш традиційним.
     
    Віктор Сергеєв