Літній час в минулому? Чи востаннє українці переводять годинники

27 жовтня о 4-тій ранку українці переведуть годинники на 1 годину назад.

І ймовірно, більше не крутитимуть стрілки на циферблаті двічі на рік. Дискусії про шкоду і користь сезонної зміни часу точилися в Україні багато років. Здавалося, цього літа Верховна Рада поставила крапку в цьому питанні, ухваливши закон, який скасовує літній час і залишає країну на зимовому. Та чи справді востаннє переводимо годинники — з’ясовував Центр громадського моніторингу та контролю.

Що таке літній час і звідки він взявся

З розвитком технічного прогресу людство почало шукати способи заощадити. Зокрема, зекономити на використанні свічок, а згодом — на електроенергії. Так, наприкінці 19 століття виникла ідея переводити годинники — аби збільшити робочий час при денному світлі. Запроваджувати ініціативу в європейських країнах почали у 1916 році. Цю ідею згодом просували і в СРСР — на його територіях у 1930 почали використовувати зміщений на годину час, він отримав назву “декретний”. Саме ж сезонне переведення годинників в Україні вперше запровадили у 1981 році. У 1990-му наша держава відмовилася від нав’язаного нам “декретного” часу, і повернула географічний. Але дискусія про те, чи варто відмовитися ще й від сезонних переведень, затягнулася на роки.

Чи справді літній час економить електрику

Останніми роками вчені почали сумніватися в економічній вигоді, яку нібито приносить сезонне переведення годинників. Так, у Стенфордському університеті проаналізували 44 дослідження і дійшли висновку: споживання електроенергії через переведення годинників зменшується лише на 0,34%. Водночас, інші дослідження демонструють, що літній час може навіть збільшити енергоспоживання, бо у додану світлову годину люди можуть використовувати кондиціонери для охолодження приміщень.

Крім того, вчені пов’язують сезонне переведення часу з загостренням деяких хвороб. “Сама процедура “смикання стрілок” щопівроку вже давно визнана хронобіологами (фахівцями з біологічної ритміки) та дослідниками сну некорисною, а для деяких категорій людей навіть шкідливою”, — зауважує біологиня Оксана Маслова.

Насамперед, йдеться про порушення сну, зниження працездатності і загострення хронічних захворювань. Зокрема, нещодавнє дослідження Школи громадського здоров’я імені Джона Гопкінса свідчить про ризик інфаркту та інсульту, а ще про вищу небезпеку стрибків настрою, як відповідь на завданий організму стрес від переведення годинників.

Відмовлятися від щорічного переведення годинників кілька років тому вирішили і в Європі: ще у 2019 році Європейський парламент скасував цю практику. Утім, впровадження рішення у життя затягнулося на роки. Адже кожна країна мала визначитися, хоче лишитися на зимовому чи літньому часі. Поки процес триває, європейські держави продовжують переводити годинники.

За і проти

Законопроєкт, який регулює переведення часу, в українському парламенті розглядали більше трьох років. Зрештою, народні обранці ухвалили: попри те, що наша країна фактично розташована у трьох часових поясах, на всій її території діятиме найбільш поширений, київський час. Відтак, сталий для України зимовий час залишиться без змін. А перехід на літній час — не робитимуть.

На рішення Верховної Ради реакція була різною. Його підтримала, наприклад, Національна академія наук. А от Академія наук вищої школи закликає Президента ветувати документ.

Переведень більше не буде?

Наразі ухвалений Верховною Радою законопроєкт очікує на підписання Президентом України. Водночас, на сайті глави держави розмістили петицію про скасування цієї ініціативи. Автором документу є народний депутат від партії “Європейська солідарність” Олексій Гончаренко. Він називає скасування переходу на літній час шкідливим для країни в умовах російських атак на нашу енергетичну галузь. Відповідь на цю петицію Президенту доведеться надати — адже вона набрала більше 25 тисяч підписів.