Міфи про госпітальні округи

 

В процесі реформування системи охорони здоров’я одним з нововведень є формування так званих госпітальних округів. Про нюанси Кіровоградщини розповів днями директор обласного департаменту охорони здоров’я Олег Рибальченко (на фото).

 

— Власнe, госпітальний округ — це модель об’єднання лікувальних закладів, — зазначив Олег Миколайович, — також це є новим рівнем взаємодії служби 103, центральних районних та обласних лікарень. В планах уряду та обласної влади є створення районних потужних комплексів для своєчасного надання медичних послуг за сучасними стандартами. Кількістю пацієнтів, які обслуговуються, вимірюється показник досвіду медперсоналу.

Розбив Рибальченко й найпопулярніші міфи щодо формування госпітальних округів.        

Міф 1–й: Госпітальні округи формує «мінздрав»

Географічні межі округу пропонує МІСЦЕВА ВЛАДА, уряд їх тільки затверджує. Госпітальні округи створюються для впорядкування мережі медзакладів, які надають людям спеціалізовану медичну допомогу. В кожному  окрузі буде принаймні одна лікарня інтенсивного лікування, оснащена всім необхідним обладнанням для  надання спеціалізованої медичної допомоги цілодобово. Відстань до цієї лікарні має бути такою, щоб людина змогла доїхати туди максимум за годину. І це єдині вимоги, які висуває МОЗ до формування госпітальних округів. Всі інші питання вирішують громади: якою має бути мережа медичних закладів в госпітальному окрузі, які лікарні варто перепрофілювати, а які медзаклади додатково створити, як пацієнти зможуть до них доїхати, які дороги для цього потрібно відремонтувати чи побудувати.  

Міф 2–й: Буде закрито частину лікарень

Ніхто лікарні не закриватиме. Мова може йти про їхнє перепрофілювання. Замість малопотужних, мало завантажених, погано оснащених лікарень будуть створені інші медичні заклади (центри реабілітації для учасників АТО, діагностичні центри, хоспіси тощо). А кращі лікарні будуть додатково технічно та кадрово підсилені, щоб кожен мешканець округу мав можливість отримати якісну медичну допомогу. Тож які саме лікарні потрібно перепрофілювати, вирішуватиме місцева громада. Її представники  створюють Госпітальну раду, що має до кінця 2017 року розробити план розвитку округу на 5 років, який повинна затвердити місцева рада.  

— На жаль, вимогам до центру округу відповідають лише Олександрія та Кропивницький, — зазначив Олег Рибальченко, — а в західних районах жоден райцентр не має 40 тисяч мешканців. Дійсно, закриття лікарень не передбачається, але ніхто не буде тримати малоефективні заклади з низьким рівнем персоналу та застарілим обладнанням. У західних районах можливе створення двох округів,a в цілому по області ми розглядаємо створення від трьох до п’яти округів. Повторюю, все вирішуватиме місцева влада. Існуючі ФАПи (фельдшерсько–акушерські пункти — Авт.) збережуться як низова ланка амбулаторій. 

Міф 3–й: Людей позбавляють медичної допомоги

З точністю до навпаки. Завдяки впорядкуванню мережі медичних закладів, що відбудеться в процесі розвитку госпітальних округів, доступність якісного лікування для громадян збільшиться. Зараз в Україні існують десятки лікарень, де лікарі оперують менше 500 пацієнтів на рік. В той час як у Фінляндії, Німеччині, Великобританії цей показник становить не менше 4 000. Лікуватись в малозавантажених лікарнях небезпечно. Лікар, який не має належної практики, втрачає кваліфікацію і не може надати якісної допомоги пацієнту. Наприклад, за стандартами ВООЗ, лікар має приймати не менше 400 пологів на рік, в такому разі він здатен забезпечити якість своїх послуг. Завдяки впорядкуванню мережі медичних закладів в кожному госпітальному окрузі буде принаймні одна потужна лікарня інтенсивного лікування, яка працюватиме 24 години на добу 7 днів на тиждень. Вона буде забезпечена сучасним обладнанням, там працюватимуть висококваліфіковані лікарі, які матимуть належну практику. Якість лікування в такому медичному закладі буде значно вища. 

— У нас в службі «103» задіяні 58 бригад, кожна з яких обслуговує 10 тисяч мешканців, — продовжує Рибальченко. — B наших планах створення єдиної диспетчерської служби з можливістю онлайнового відслідковування руху кожної машини. В разі потреби ми використовуємо «санавіацію» — для допомоги місцевим лікарям при ускладненнях оперативно висуваються більш кваліфіковані фахівці з області. 

Міф 4–й:  кількість госпітальних округів в області безмежна

Створення потужної лікарні в кожному районі — це утопія і нераціональне витрачання коштів. Аби лікарі мали належне навантаження, а обладнання використовувалось максимально ефективно, кількість населення округу має складати мінімум 120 тисяч осіб. До речі, в країнах Європи цей показник вище — наприклад, у Фінляндії в середньому 275 тисяч людей. Перехід на нову систему фінансування охорони здоров’я передбачає, що гроші йтимуть за пацієнтом. Тобто розмір фінансування з бюджету на лікарню прямо залежатиме від кількості пацієнтів, що отримали в ній медичну допомогу. І якщо лікарні не матимуть достатньо пацієнтів, місцевим органам влади доведеться самостійно шукати кошти на їхнє утримання та пристойну зарплату лікарям. Зрештою долю лікарень вирішать пацієнти — вони не прийдуть в погано оснащену лікарню, до лікаря, що рідко проводить операції. Громади мають заздалегідь домовитись про те, якою буде мережа медичних закладів, i вирішити, чи варто утримувати малопотужну лікарню в селі, чи краще відремонтувати дорогу до райцентру і швидко доставляти туди пацієнтів. 

Міф 5–й: округи не можна створювати до  фіналу адмінреформи

Госпітальний округ не є рівнем влади, він не є юридичною особою чи суб’єктом господарювання.  Громадам вже зараз потрібно ефективно управляти своєю власністю — лікарнями. І вже зараз впорядковувати мережу медичних закладів та підвищувати якість медичної допомоги/Чим швидше вони це зроблять — сформують госпітальний округ, визначаться з планом його розвитку (з пріоритетними медичними закладами, які потребують підсилення, з об’єктами інвестування) — тим швидше отримають підтримку уряду та необхідні кошти.

Максим Гуцалюк