Спільно з міжнародними партнерами за два роки маємо створити Містобудівний кадастр України, - Геннадій Зубко
Створення містобудівного кадастру України має завершитися до 2021 року. І тому нам важлива активна співпраця у цьому процесі. Місцеве самоврядування має надавати дані і створювати умови, які потім будуть використовуватися на регіональному рівні. Але важливою умовою є врахування як державних інтересів з точки зору розвитку і планування територій України, так і місцевих – інтереси громад, які хочуть розвиватися і залучати інвестиції.
Завдання зі створення Містобудівного кадастру ми маємо розглядати у контексті реформи децентралізації та регіонального розвитку, який визначається двома основними індикаторами: індекс людського розвитку та індекс конкурентоспроможності регіонів.
Про це під час стратегічної сесії в Житомирі щодо створення містобудівного кадастру в Україні заявив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.
«Зі створенням Містобудівного кадастру ми досягнемо якості, публічності та оперативності прийняття управлінських рішень, покращення інвестиційного клімату, спрощення та прискорення дозвільних процедур у сфері будівництва, прозорість процесів просторового планування, проектування та будівництва. Але саме головне – нові можливості для розвитку та економічного зростання регіонів», - наголосив Геннадій Зубко.
Окремо Віце-прем’єр зупинився і на виконанні місцевих бюджетів, які на кінець 2017 року складали 19 млрд грн.
«Нам важливо, щоб ці бюджети зростали і не тільки за рахунок збільшення державної підтримки. А в першу чергу - за рахунок створення додаткових інструментів, які будуть в майбутньому залучати інвестиції. І створення містобудівного кадастру є якраз одним з цих інструментів, який дозволить проаналізувати механізм ведення обліку як нерухомості, так і земельної ділянки, реєстр орендарів, межі земельних ділянок тощо. Саме впровадження кадастру дасть можливість збільшити доходи місцевих бюджетів і побудувати на місцях абсолютно справедливі умови для ведення бізнесу», - зазначив Геннадій Зубко.
Містобудівний кадастр України буде створений за рахунок державної підтримки, міжнародних партнерів, експертного середовища та місцевого самоврядування.
У свою чергу, керівник проекту Німецького товариства міжнародної співпраці (GIZ) Матіас Брандт висловив підтримку і зауважив, що Уряд Німеччини готовий долучитися і надати допомогу у створенні містобудівного кадастру.
«В країні необхідно створити систему, яка буде надавати геопросторові данні про систему кадастру, власників земельних ділянок і їхні межі. Адже земля – головний актив будь-якої громади, який дозволяє в першу чергу залучати інвестиції і розвивати місцеве самоврядування», - підкреслив Матіас Брандт.
За словами Геннадія Зубка при створенні кадастру важливими елементами є прозорість, захищеність і зменшення корупційних ризиків.
«Ми маємо поставити ціль і чітко зрозуміти - чого ми хочемо від функціонування системи для кожного органу місцевого самоврядування та мешканців. І такою системою є KPI, яку необхідно врахувати в процесі створення», - розповів урядовець.
Він зауважив, що не важливо, скільки людей задіяні у процес створення кадастру, кінцева ціль – збільшення доходів місцевих бюджетів, вибудувана маршрутна карта клієнта, за допомогою якої він зможе оформити земельну ділянку. Наразі цей процес займає від 70 до 294 днів.
Надаємо, що місто Житомир обрано не випадково для проведення стратегічної сесії щодо створення та ведення містобудівного кадастру. Саме в Житомирі і в трьох містах України – Вінниці, Полтаві і Чернівцях впроваджується проект GIZ «Інтегровані міста України». Окрім покращення умов життя міського населення та сталого розвитку міст,
проект передбачає також створення містобудівних кадастрів.
Серед учасників стратегічної сесії – фахівці Мінрегіону, представники BRDO, IDLO, GIZ, архітектори та науковці, експертні організації та представники органів місцевого самоврядування зі всієї України.
Інформаційний вісник України
Нагадаємо: Глава Уряду сподівається на консолідовану позицію Парламенту щодо ухвалення пакета економічних рішень