Ті, що лишились у спогадах

 

На жаль, все частіше мені доводиться бути на траурних процесіях. Залишають, залишають ветерани нас. Але вони не вмирають, вони відлітають у небо і звідти спостерігають за нами... Як це банально не звучить,  їхні справи  залишаються. Вони обростають легендами. Нещодавно я провів в останній путь свого побратима по зброї, сищика,  майора  у відставці Ігоря Бадова. На кладовищі мені згадалась одна із його справ. Звернувся до його керівника — Олега Санжари, з яким разом і пригадали деякі подробиці знешкодження небезпечного організованого угрупування.

В середині лихих дев’яностих років минулого століття в Кіровограді почастішали крадіжки імпортних автомобілів. Бувало, що за одну добу викрадали до п’яти автівок. Загалом було зареєстровано більше трьох десятків таких злочинів. Аналогічні випадки мали місце і в сусідніх регіонах. 

Злочинці діяли дуже швидко, зухвало, а головне - професійно. Резонанс у місті був вкрай негативним для міліції. Тому сищикам діставалося на горіхи. Начальник УМВС полковник Микола Джига наказав керівнику міського відділу Анатолію Карцеву у стислий термін вжити відповідні заході по викриттю злочинців і попередив, якщо становище не буде виправлено, то замінить керівництво міської міліції. Першим звільнять з посади заступника начальника карного розшуку. Після цієї погрози особовий склад міліцїі, звичайно, нервував. Робоча атмосфера стала нестерпною. Тим, що в міліції рубали з плеча, нікого не здивуєш. Така була система, що ніяк позитивно не відображалася на боротьбі із злочинністю. Нічні патрулювання, засади й інші оперативно-розшукові заходи не вирішили проблеми. Питання запобігання вказаних злочинів не раз обговорювалось на нарадах, як в міськвідділі, так і в УМВС області. 

Висовувались різні версії, в тому числі, що ці злочини - справа гастролерів-професіоналів. Тому постало питання накопичити побільше оперативної інформації про можливих нічних візитерів. На це скерували весь особовий склад міської міліції, і в першу чергу патрульно-постових співробітників, які несли службу у вечірній та нічний час. На той час відділ по боротьбі з викраданням автотранспорту очолював досвідчений оперативник капітан Ігор Бадов, який пройшов школу карного розшуку ще в Кіровському РВВС. Він, виправдовуючись перед начальством, наголошував:

- Впевнений на сто відсотків, що крадіжки автівок здійснюють «зальотні» зловмисники. Своїх ми вже по третьому колу перевірили.

- А хто вам заважає шукати їх в інших регіонах? - напосідали керівники УМВС. - Бадов взяв це до уваги. Але спочатку він додатково підібрав інформаторів в тих місцях, де більше всього зникають автомобілі. Перейшли на прискорений графік зустрічі з ними, коли нарешті від одного з них одержали інформацію, що автомобілі “уходять” в одну із сусідніх областей на півдні України.

- Там їх перефарбовують, перебивають заводські номера агрегатів і вже по новим документам перепродають у сусідніх державах СНД, зокрема в Молдавії. Тут доречно зауважити, що півроку тому у Черкасах із підрозділу ДАІ була викрадена велика партія бланків технічних паспортів та державних номерів, які, як з’ясувалось пізніше, використовували злочинці. Оперативники карного розшуку міського відділу одержали додаткову інформацію, що до викрадання автомобілів причетний кримінальний авторитет З. - мешканець Херсону.

Для відпрацювання цієї інформації у Херсон виїхав керівник відділу карного розшуку обласного центру Олег Санжара, який по крихтам зібрав відомості про згаданого суб’єкта. Причому це були не вигадки, а цілком об’єктивна інформація, що З. на короткій нозі майже з усіма керівниками правоохоронних органів, в тому числі із ДАІ. Використовує їх у видачі “липових” документів на викрадені автомобілі.

Крім цього взнав, що десь на окраїні Херсона З. тримає підпільну майстерню, де “переробляють” викрадені автомобілі. Таким чином вимальовувалась загальна картина, хто керує цим кримінальним бізнесом.

Про отриману інформацію з цього приводу доповіли начальнику Управління карного розшуку УМВС Кіровоградської області Миколі Рощахівському. Той у свою чергу зв’язався із своїми колегами сусідніх регіонів. Обережно ознайомився, які вони мають у своєму розпорядженні відомості про підозрюваних і що вони планують робити. 

На жаль, про З. вони не чули. Тому вирішили створити спільну оперативну групу із сищиків з сусідніх областей по викриттю злодіїв. Своєчасно обмінювались корисною інформацією. До речі, до групи також залучили фахівців із ДАІ. І що суттєво, разом з їхніми автомобілями. Тому що у оперативників, як завжди, бракувало транспорту.

 

Про ці заходи  доповіли у Головне управління карного розшуку МВС України (ГУКР МВС), яке пообіцяло виділити свого співробітника для координації дій. Їм став наш земляк колишній заступник начальника УКР УМВС Сергій Кріпак. Після обговорювання деяких питань взаємодії вирішили всім учасникам оперативної групи як нашої, так й інших областей зустрітися на кордоні Миколаївської області і там вже обговорити безпосередньо план злагоджених оперативно-розшукових дій, у тому числі затримання ватажка злочинного угрупування З. На зустріч від нас виїхали  дев’ять оперативників та два експерта-криміналіста.

На той час траса Кіровоград - Миколаїв ще була у задовільному стані, не те що зараз. Через кілька годин наш загін міліції дістався до призначеного місця зустрічі.

На жаль, співробітники із Черкаської області та  МВС України не приїхали. Звичайно, це засмутило наших хлопців. Якщо не образило. Полковник міліції Сергій Кріпак міг поставити на місце буд-якого співробітника УМВС у випадку, якщо він би гальмував справу по викриттю злодіїв у проведенні відповідних оперативно-розшукових заходів та  слідчих дій. А це дуже важливо. Я працював з цим офіцером не один рік, тому так схвально характеризую його. Та він не приїхав. 

Таким чином вся відповідальність лягла на плечі О. Санжари та І. Бадова. Вирішили попри все таки затримати ватажка угрупування, про що доповіли ГУКР МВС України, яке дало “добро” на цей захід.

 Для встановлення точного місця знаходження підозрюваного З. підключили, як в таких випадках заведено, місцевих міліцейських розвідників, які в народі більш відомі російською мовою як  “наружка”  або співробітники 7-го відділу, яких ми між собою називали «сьомий флот». 

Справа в тому, що І. Бадов добув додаткову інформацію, що кримінальний авторитет має особисту охорону та адвоката в  особі колишнього начальника  Суворовського РВВС м. Херсона. Останній в який завгодно час, при будь-якому конфлікті своєчасно опинявся біля  підзахисного і рішуче підстраховував його.

- Да, хлопці, нелегко нам тут прийдеться. Перепон тут чекати одна за одною. Тому треба діяти рішуче і дуже швидко, - так підсумував ситуацію Ігор Володимирович, побачивши, що деяких хлопців збентежила вищезгадана інформація. – Головне: раптово його затримати і не дати зателефонувати адвокату.

Через пару годин кіровоградці в цьому упевнились. Розвідка із 7-ї служби повідомила, що З. зараз в квартирі відсутній, що він вже кілька днів відпочиває “на морях”. Хлопці знову розгубилися. В цій ситуації Ігор Бадов виявився на висоті.

- Хлопці, я не довіряю цим розвідникам. Моя чуйка мене не підводить, він у себе. Тому пропоную особисто перевірити хату. Та якось не зручно приїхати додому з порожніми руками.  Але спочатку зробимо вигляд, що ми їм повірили та поїхали додому. Сказано – зроблено.

Після цього разом з О. Санжарою вони розставили співробітників навколо будинку. По рації між собою підтримували зв’язок. Переодягнувшись, І. Бадов почав працювати як фахівець із страхової компанії, в результаті не пройшло і години, як одержали достеменну інформацію, що З. у своїй квартирі і незабаром може вийти із неї.

- Хлопці, будьте напоготові! Коли вийде клієнт із під’їзда, беремо! - наказав Санжара.

Скажу від себе, що затримання такого злочинця в умовах багатоповерхівки та ще в чужому місці -  не завжди зручно і не завжди завершується успішно. А якщо об’єкт озброєний? Має “дах” серед керівників правоохоронних органів?

Тим часом десь через півгодини підозрюваний вийшов із під’їзду разом з двома охоронцями.

- Негайно затримати, але обережно! - наказав оперативникам по рації І. Бадов. - Поспішаю вам на допомогу.

Наші хлопці миттю повалили З. на землю. Заламали руки за спину, накинули кайданки, а потім повідомили: "Міліція, ви затримані!"

Охоронці навіть не второпали, що до чого, від блискавичного затримання. 

- Все зрозуміло. Ми виходимо з гри. Не чинимо опір. 

А ще через кілька секунд З. опинився в салоні кіровоградського автомобіля.  О. Санжара дав наказ іншим екіпажам:

- Без зайвого шуму, швидко покидаємо місце операції. Спостерігайте, щоб за нами не було “хвоста”.

Кіровоградці добре розуміли, що охоронці зараз здійснять контрзахід по визволенню свого боса, зв’яжуться з адвокатом і навіть “дахом” ватажка зграї, щоб не допустити його вивезення з міста.

Саме в цій ситуації не розгубився І. Бадов. Коли трохи від’їхали від місця події, він зателефонував знайомому місцевому оперативнику і попросив задіяти екіпаж місцевого ДАЇ, якому доручити негайно на півгодини перекрити рух транспорту, який виїжджає з міста в бік Миколаєва. А самі на всіх парах, озираючись назад, виїхали з міста.

Півгодини вистачило кіровоградцям на високій швидкості та безтурботно проїхати в бік Миколаєва. Там теж діяли швидко. Місцеві слідчі негайно допросили фігуранта стосовно крадіжкок, і під вечір два екіпажа автомобілів разом із затриманим повернулися до рідного міста. Аналіз отриманих повідомлень про дії цього злочинного угрупування показало, що це тільки “вершина айсбергу”. Затриманий дав правдиві свідчення. На наступний день кіровоградці накрили мокрим рядном кримінальну майстерню, де «змінювали обличчя» автівки.

Кілька слів про Ігоря Володимировича Бадова: 1962 року народження, ветеран карного розшуку. На 54 році життя він покинув нас. До цього пропрацював 26 років в міліції оперативником.  Закінчив Дніпропетровську спецшколу міліції і Київський інститут внутрішніх справ, успішно застосовував знання у повсякденній роботі,  неодноразово заохочувався керівництвом УМВС та МВС, його світлина прикрашала дошку пошани УМВС області. Разом з дружиною гідно виховали двох дітей: сина Юрія і доньку Олександру. Ветерани завжди згадують його теплими словами.

Веніамін Янішевський, полковник міліції у відставці