У художньому музеї пройшла творча зустріч «Народний танець без любові не буває»

 

4 лютого в обласному художньому музеї відбулася творча зустріч «Народний танець без любові не буває» з нагоди 60-річчя творчої діяльності заслуженого працівника культури України, доцента кафедри хореографічних дисциплін, образотворчого мистецтва та дизайну мистецького факультету Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, художнього керівника заслуженого ансамблю народного танцю України «Ятрань» у 1986-2003 роках Василя Сильвестровича Босого.

Василь Босий народився 14 січня 1942 року у Кіровограді, 1959 року закінчив Кіровоградську СШ №10, в 1971 році – педагогічний факультет Кіровоградського державного педагогічного інституту ім. О.С.Пушкіна зі спеціальностю «Вчитель початкових класів».

З 1969 по 1986 роки керував самодіяльним народним ансамблем танцю «Юність» Кіровоградського державного педагогічного інституту ім. О.С.Пушкіна.

З 1986 по 2003 рік Василь Босий - художній керівник заслуженого ансамблю народного танцю України «Ятрань». За цей період збережені танці, поставлені народним артистом України А.М. Кривохижею і створені нові танцювальні постановки, ансамбль здійснив виїзди у 21 країну світу.

З 1994 року Василь Сильвестрович працює у Кіровоградському державному педагогічному університеті ім. В.Винниченка. З 2005 року Василь Босий є членом Національної хореографічної спілки України.

З 1974 року має почесне звання заслуженого працівника культури України, у 1988 році - нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради України.

Січень – лютий 2017 року для Василя Сильвестровича наповнений пам’ятними датами та заходами: 14 січня Василь Сильвестрович приймав вітання з днем народження, 17 січня 2017 року у приміщені Кіровоградського обласного краєзнавчого музею відбувся захід з нагоди 75-річчя Василя Сильвестровича Босого та презентація виставки «Життя у ритмі танцю», 23 січня день народження сина Павла (1965р.н.), 4 лютого відбулася творча зустріч «Народний танець без любові не буває» з нагоди 60-річчя творчої діяльності.

На творчу зустріч завітали учасники самодіяльного народного ансамблю танцю «Юність» та заслуженого ансамблю народного танцю України «Ятрань» (Людмила Храпченко, Зоя Козіцина(Домаранська), Олена Негребецька, В’ячеслав Піньковський, Іван Манженко, Анатолій Стоян, Олександр Рацул, Олександр Данільченко, Володимир Ковальов та ін.) знайомі родини Босих та поціновувачі хореографічного мистецтва.

З гордістю та юнацьким запалом Василь Сильвестрович згадував епізоди своєї тринадцятирічної роботи та віхи творчої біографії самодіяльного народного ансамблю танцю «Юність» Кіровоградського державного педагогічного інституту ім. О. С. Пушкіна, про високий рівень та майстерність учасників та про найвищу оплату - глядацькі оплески, аншлаги та добрі слова вдячності від шанувальників хореографічного мистецтва.

Сповнений щемливих спогадів та оптимізму прозвучав вірш від Олени Негребецької: 

 

«А серцем лину я у «Юність»,

У ті, найкращії роки, 

Коли душа моя здригнулась,

Злетіла в танці догори!

Ми танцювали всі з натхненням,

Долали сотні перепон,

Та дивувались нашим танцям

Гвінея, Кіпр і Лісабон.

Кружляли в польці «На два боки»,

Стрічки злітали в «Гопаку»,

«Кумасі» милували око

І «Плотограй» на плоту.

Пройшли роки…

Хай юність згасла,

Та залишилось назавжди 

В душі те відчуття прекрасне

Любові, танцю і краси!

(Олена Негребецька – Фундовна

учасниця «Юності»1976-1982 рр.) 

Запрошені на творчу зустріч мали можливість переглянути ексклюзивні кадри «Гопака» у виконанні заслуженого ансамблю народного танцю України «Ятрань», записані та змонтовані Василем Босим, фото світлини із приватного зібрання родини Босих, експозицію із фондового зібрання обласного художнього музею (елементи сценічних костюмів - чоловічі сорочки із репертуару ансамблю, фотоматеріали).

Було багато запитань до Василя Сильвестровича, зокрема щодо його бачення причин розпаду ансамблю, історії зберігання танцювальних костюмів ансамблю, музичних інструментів та багато іншого. Присутні ділилися своїми враженнями, маловідомими історіями концертної діяльності, інформацією про життєвий та творчий шлях учасників анамблю після завершення танцювальної кар'єри, тощо.

Теплі та зворушливі слова про свого чоловіка прозвучали від незмінної супутниці Василя Сильвестровича, дружини Світлани Василівни (до речі, вони вже в парі п’ятдесят три роки!).

Колектив обласного художнього музею щиро вітає видатного педагога та метра хореографії Василя Сильвестровича Босого із 60-річчям творчої діяльності та бажає йому міцного здоров'я, життєвого оптимізму, творчої наснаги та родинного затишку.