У Києві відбулася прем'єра кіно про кіно про людей, які перемогли обставини і себе (ФОТО)
17 червня, м. Київ. У кінотеатрі «Жовтень» відбувся прем’єрний показ фільму «Повернення». «Повернення» - цикл з чотирьох документальних фільмів про реальні історії життя волонтерів та ветеранів АТО, які, отримавши важкі поранення та інвалідність, намагаються повернутися до мирного життя. Фільми розповідають про світоглядні та побутові проблеми, що постають перед людьми, які повернулися з війни з тяжкими пораненнями і зіштовхнулися з браком соціальної реабілітації, безробіттям, суцільним розчаруванням.
Автор сценарію «Повернення» Сергій Бібік, головний режисер та продюсер - Станіслав Цехмістренко. Цикл документальних фільмів «Повернення» створено за підтримки проекту USAID «У-Медіа», що його виконує міжнародна організація Internews та ГО «Інтерньюз-Україна». Партнером виступив Центр зайнятості вільних людей.
«Із ідеєю зняти цикл документальних фільмів до нас звернулись представники Центру зайнятості вільних людей, які допомагають знайти своє місце у суспільстві воїнам, солдатам, що отримали важкі поранення під час бойових дій на сході, - відзначив Вейн Шарп, директор офісу міжнародної організації Internews в Україні. - Люди забувають про тих воїнів, які постраждали, і є таке побоювання, що вони не зможуть продовжувати звичне життя у суспільстві. Тому ми вирішили підтримати цю ідею, зробити серію фільмів – історії про чотирьох героїв, аби на їхньому прикладі люди дізналися, як вони навчилися жити із своїми обмеженими фізичними можливостями та зберегли продуктивність після війни»
Скачати та переглянути фільми можна за посиланням http://www.ex.ua/714393820535
Головні герої «Повернення»:
Максим Ільченко, 25 років. Хлопець з міста Краматорська Донецької області. В АТО хлопець внаслідок поранення втратив око, друге око здатне бачити лише 20%. Максиму було проведено шість операції на очах в Україні і ще три - у США. До війни Максим був програмістом, але після війни через поганий зір не може працювати за комп'ютером. Завдяки волонтерам та громадським організаціям, що спеціалізуються на реабілітації ветеранів АТО, Максим зміг здобути нову професію. Тепер Максим працює масажистом в реабілітаційному центрі.
Оксана Нежальська, 43 роки. Жінка переїхала з окупованої частини Луганської області, де в неїлишилися мати, дочка і трирічний онук. До війни Оксана була вчителькою початкових класів. Переїхавши з окупованої території вона стала волонтеркою і постачала їжу в села для літніх людей. Під час однієї з таких волонтерських поїздок, автомобіль в якому перебувала жінка, підірвався на міні. Внаслідок цьогоОксана втратила обидві ноги. Допомогу у вигляді протезів жінка отримала з-за кордону і вже освоїла, як на них вправно пересуватись. Наразі вона перебуває на реабілітації у Львові. Після аварії Оксана вирішила змінити професію і завдяки волонтерській допомозі стала менеджером з туризму, який спеціалізується натуристичних послугах для інвалідів та ветеранів ATO. Тепер Оксана вивчає англійську мову, відвідує комп'ютерні курси, навчилися керувати автомобілем.
Іван Кушнірьов, 27 років. Студент факультету журналістики з Запоріжжя, який добровольцем поїхав в АТО. Там отримав поранення та втратив руку й око після битви під Іловайськом. Сьогодні він повертається до нормального життя, продовжує навчання і мріє стати мером Запоріжжя.
Микола Змієвський, 36 років. Сталевар з Кривого Рогу, служив снайпером в 95 аеромобільної бригади. Після демобілізації та повернення додому, його родина відмовилася жити разом з Миколою, адже на їхню думку він «вбивав людей». Микола пішов з сім'ї. Пастор дозволив йому жити в церкві та наглядати над будівлею, що була пограбувана. Зараз Микола продовжує боротися, він хоче змінити своє життя і відкрити власну кав’ярню. Герой прагне допомогти ветеранам подолати той же психологічний стан, який довелося пройти самому.
