У Кропивницькому презентували книгу про відомого скрипаля та диригента (ФОТО)

  • 19 лют. 2017 22:58
  • 2260
    • Новина У Кропивницькому презентували книгу про відомого скрипаля та диригента (ФОТО) Ранкове місто. Кропивницький

    Книгу викладача Кіровоградського музичного училища Марини Долгіх "Юрій Хілобоков: сюїта для скрипки з оркестром" представили кропивничанам минулої п’ятниці. Ця фундаментальна праця присвячена особистості видатного музиканта й педагога, якого вважають засновником скрипкового мистецтва на Кіровоградщині. Юрій Павлович Хілобоков жив і працював у Кіровограді, понад 50 років викладав у музичній школі №1 та музичному училищі, а також створив студентський симфонічний оркестр та заснував при філармонії камерний оркестр «Концертіно».

    Маестро не стало 22 січня 1996 року, однак і сьогодні його учні та послідовники продовжують справу свого наставника на концертних майданчиках України та світу. В пам'ять про батька його доньки – також відомі музиканти Наталія Хілобокова та Тетяна Фурлет – заснували Всеукраїнський фестиваль-конкурс виконавців на струнних інструментах пам’яті Юрія Хілобокова, який цьогоріч проходив у Кропивницькому вже вдруге й зібрав понад 70 талановитих дітей із різних регіонів. Презентація книги про людину, іменем якої названо фестиваль, стала кульмінацією музичного свята.

    Кандидат мистецтвознавства Марина Долгіх опрацювала документи з родинного архіву Хілобокових та безліч інших матеріалів, які дозволили відтворити подробиці життєвого і творчого шляху майстра.

    – Мені хотілося намалювати портрет Хілобокова-людини: завжди привітної, готової вислухати й порадити, дуже зосередженої і серйозної, коли того вимагає ситуація, - розповідає вона. - Хотілося змалювати Юрія Павловича не лише як диригента, скрипаля, педагога, а й як людину в різнобічні талантів та уподобань. Ми ніколи не замислювалися, що цей чоловік здійснив героїчний подвиг на ниві музичного простору Кіровоградщини. Він товаришував із багатьма видатними митцями, пам’ятав виступи Генріха Нейгауза і сам був носієм високої культури.

    Скрипка – улюблений інструмент музиканта, його доля і справа всього життя. Юрій Павлович любив повторювати: «У скрипці – душа музики». Оркестр – друга сфера його інтересів, паралельний світ, в якому він жив. Без оркестру неможливо уявити Хілобокова. Він поступово і цілеспрямовано рухався до створення в місті симфонічного оркестру – спочатку дитячого струнного оркестру в музичній школі №1, потім ансамблю скрипалів музичного училища.

    – Маестро вдалося сформувати навколо себе професійний струнний простір і вже на його базі створити молодіжний симфонічний оркестр, в якому всі пульти, крім духових інструментів, займали студенти. Третя сходинка, на яку піднявся Юрій Павлович – це створення в 1972 році професійного філармонійного камерного оркестру з професіоналів – викладачів та найкращих студентів музучилища. Вже за ці три оркестри треба не просто подякувати – треба вклонитися Юрію Хілобокову. Я особисто вважаю його заслуженим диригентом кіровоградського краю, - стверджує Марина Долгіх.

    Завдяки документам, які вдалося розшукати, з’ясувалося, що він є представником відомої у світі чеської скрипкової школи. Його першим педагогом був вихованець Празької консерваторії (клас професора Отакара Шевчика) Йосип Гольденберг. Тож у дитячі роки Юрій Павлович увібрав характерні риси школи, знаменитою своєю методикою роботи з талановитими дітьми. Пізніше саме цю методику він застосує у Кіровограді, навчаючи своїх вихованців. В одному з інтерв’ю педагог казав: «Як же це так: коли діти йдуть збирати металобрухт – це робота, а коли хтось грає на скрипці – це вважається розвагою?!»

    Під час презентації звучала улюблена музика маестро та спогади про нього професора Львівської Національної музичної академії імені Лисенка Юрія Соколовського, викладача музичного училища Олександра Климася, директорки училища Лариси Голіусової та очільниці музичної школи №1 імені Нейгауза Єігенії Малявкіної. Присутні в залі доньки музиканта зізналися, що за час, коли створювалася книга про їхнього батька, вони відкривали його заново, ніби знову повертаючись у дитинство…

    Без сумніву, книга "Юрій Хілобоков: сюїта для скрипки з оркестром" – велика творча вдача Марини Долгіх та всіх, хто допомагав їй у написанні такого потрібного й важливого дослідження. Кожен учасник Всеукраїнського фестивалю-конкурсу виконавців на струнних інструментах пам’яті Юрія Хілобокова отримав у дарунок щойно віддрукований примірник. До речі, всі охочі можуть придбати книжку в музичному училищі, звернувшись до авторки або до керівництва.

    Людмила Макей