Угода про асоціацію у дії. Що змінилося у торгівлі з ЄС?
Рік тому, 1 вересня 2017-го, у повному обсязі запрацювала Угода про асоціацію України з ЄС. Вона відкрила для нашої країни зону вільної торгівлі із Європейським Союзом, а також поступову інтеграцію України в економічний простір співдружності. Наскільки успішним є співробітництво і які конкретні результати вже можна побачити, дізнавались наші експерти.
З ким і чим торгує Україна?
З моменту набуття угодою чинності Європейський Союз остаточно став головним торговельним партнером для України. За підсумками 2017 року, наша країна збільшила експорт товарів до ЄС до 32% від загального обсягу. Для порівняння: показник експорту до країн СНД склав 11%. Нині торгівля з країнами Євросоюзу сягнула рекордних 42%. За даними Держстату, у першому півріччі 2018 року український експорт до країн Євросоюзу склав $9,8 мільярда, що на 19,2% більше, ніж минулого року. Ключовими покупцями серед країн ЄС є Польща, Італія, Німеччина і Угорщина.
За даними Мінекономрозвитку, драйвером зростання експорту до ЄС є аграрний блок і харчова промисловість. Найбільше європейці купують українські зернові, олійні культури, кукурудзу, мед і оброблені томати, які Україна експортує за безмитними тарифними квотами. Водночас на ринок ЄС почали виходити компанії, які традиційно експортували до РФ, зокрема, машинобудівні.
За словами першого секретаря відділу торгівлі та економіки Представництва ЄС в Україні Жосліна Гітона, оскільки угода працює на повну силу лише рік, економічна співпраця тільки набирає обертів.
«Повна імплементація зони вільної торгівлі займе 7 років, як передбачено угодою. Тобто зараз український експорт лише починає відчувати позитивні наслідки адаптації норм та стандартів до європейських», – підкреслив Гітон.
Високі стандарти якості
Як прописано в угоді, для виходу на європейський ринок компанія з України повинна забезпечити європейські стандарти безпечності продукції. Зокрема, виробництво повинно мати міжнародну систему аналізу ризиків і контролю критичних точок (Hazard Analysis and Critical Control Points – НАССР). Найсуворішими є вимоги до продукції тваринництва, де нині доступ на ринок ЄС надається кожному підприємству індивідуально, після тривалої перевірки. Експерти зауважують, що такі жорсткі правила – це відмінний стимул підвищувати стандарти до рівня європейських.
«Це випробування. Але у кінцевому підсумку це підвищує конкурентоздатність українського і міжнародних бізнесів, які тут працюють, підвищує стандарти якості, забезпечує гарантії того, що продукти і послуги, які ми створюємо тут в Україні, можуть експортуватися на світові ринки», – переконаний президент Американської торгової палати в Україні Хорхе Зукоскі.
Сьогодні Україна успішно імплементує санітарні та фітосанітарні норми, прописані в угоді. Наприклад, був ухвалений закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», який зобов’язує виробників розміщувати повний опис товарів на етикетках, як у Європі. До кінця 2018 року Кабінет міністрів має надіслати закон «Про захист прав споживачів» до Європейської комісії, щоб перевірити, чи відповідає він стандартам ЄС. А з 1 січня 2020 року має запрацювати новий держстандарт щодо якості сирого молока.
Колишній торговий представник України Наталія Микольська запевняє, що українські експортери досить активно адаптуються до європейських ринків. Про це свідчить швидке вичерпування безмитних квот. Станом на квітень цього року наша країна вичерпала квоти на мед, солод та пшеничну клейковину, оброблені томати, виноградний і яблучний соки, а також пшеницю і кукурудзу. І це навіть попри те, що у 2018 році ЄС значно збільшив квоти для українських виробників.
«Цього року відбулося пожвавлення темпів закриття квот, адже станом на аналогічну дату 2017 року об’єми пшениці ще не були вичерпані, а квота на солод та пшеничну клейковину взагалі за минулий рік залишилася не використаною. Те, що, крім шести основних квот, закриті ще чотири додаткові, свідчить про активізацію торговельних відносин з ЄС», – пояснює аналітик зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією «Українського клубу аграрного бізнесу» Дар’я Гриценко.
Для підтримки тих, хто намагається переорієнтувати експорт або навіть почати з нуля, торгово-промислова палата України організовує тренінги і майстер-класи, допомагає із розробкою експортних стратегій. Кількість компаній, які мають ліцензію на експорт до країн Європейського Союзу, постійно зростає. За даними Держстату, їх налічується вже близько 300, із них – 109 виробників харчових продуктів, зокрема м'яса птиці, риби, меду, яєць, молока та молочних продуктів.
«Мене тішить, що вже сьогодні Угода про асоціацію та поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі з ЄС працюють успішно та ефективно. З року в рік ми фіксуємо зростання практично на третину експорту українських товарів та послуг до Європейського Союзу», - розповів Президент Петро Порошенко у річницю підписання угоди.
Цифри свідчать, що українська економіка поступово стає частиною великого європейського ринку. Проте попереду залишається ще багато роботи щодо підвищення стандартів якості продукції і системи захисту прав споживачів.
Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю
Нагадаємо: Кіровоградщина: "Ми нєвблагаємі!" або коротка історія про "принциповість"
