Україна і НАТО: перспективи розвитку

  • 9 лют. 2017 17:09
  • 1378
    • Новина Україна і НАТО: перспективи розвитку Ранкове місто. Кропивницький
     
    Нещодавно «Первая городская газета» проводила конкурс дитячих малюнків «Ми — європейці!» спільно з громадською організацією «Інтерньюз–Україна». Серед переможців — учні Гімназії імені Тараса Шевченка, які відвідують гурток «Журналістика». Сьогодні ми публікуємо роздуми гімназистів про важливу для України тему — потрібно чи не потрібно нам членство в НАТО.  
     
    Зараз можна почути, що нам, українцям, конче потрібно вступити в НАТО. Цю тему мусолять і політики, і засоби масової інформації, і просто на вулиці частенько про це згадують. Чи дійсно нам потрібно НАТО? А якщо і так, то навіщо?
    Для прикладу, влітку я гостював у свого прадідуся в Черкаській області і побачив серед старих газет 90–х років дитячі малюнки, в яких було зображено, що там, де НАТО, там війна, смерть, холод і голод, а там, де його немає, живеться добре і щасливо. Так працювала пропаганда тих років. Пройшли десятиліття, ті діти — автори малюнків, вже виросли. Цікаво, чи пам’ятають вони, як були пропагандистами анти–НАТО? Чи відчувають на собі частину провини за сучасний стан нашої країни?
    Час розставив все на свої місця. Тепер ми розуміємо, що НАТО захищає своїх учасників, і навпаки, війни проходять у тих країнах, які не вступили в НАТО.
    На мою думку, коли Україна підписувала документ, згідно з яким зобов’язувалася провести повне ядерне роззброєння, треба було одночасно підписати і документ про вступ до НАТО. Тоді ми так не зробили, а зараз це зробити буде набагато складніше. По–перше, наша країна є в стані війни. По–друге, потрібно привести до порядку нашу армію та Збройні сили, щоб не було таких історій, що в дивізії три танки, з яких один їздить, але не стріляє, другий стріляє, але не їздить, а третій не їздить і не стріляє. З таким станом армії в НАТО ми будемо найслабшим звеном, обузою.
    А поки вступ до НАТО для нас є неможливим, треба мати змогу захистити себе від зовнішнього агресора. Потрібно розвивати свою армію, щоб ми не потребували сторонньої допомоги в елементарних військових питаннях і могли захищатись самі і будь–який момент. І тоді я вірю, що одного дня нас позвуть до цієї міжнародної організації, Україна розвине власну могутність і нікого не буде боятися. На жаль, я не встигну пройти строкову службу в тодішніх надсучасних військах, адже мені уже 17. І я боюся, що змушений буду сидіти в одному з тих трьох танків.
    Дмитро Андрусенко, 11-й клас
     
    *****
    Шановний генерале Скапаротті! До вас звертається учень 3 класу Кошовий Кирило Олегович. Звертаюсь до вас тому, що питання щодо входу в НАТО в Україні зараз стоїть на першому плані.
    Аргументи:
    Ми відмовилися від ядерної зброї в обмін на гарантію безпеки,  але Російська Федерація вторглася в Крим та на Донбас. 
    Ми провели усі реформи.
    Але нам потрібна допомога. Наша армія зараз у стані переозброєння, тому вона у цей момент і сильна, і слабка, тому ми просимо вас — не лишайте нас без підтримки!
    Кирило Кошовий, 3-й клас
     
    *****
    НАТО — регіональна військово–політична міжнародна міжурядова організація. Це найкраще організована та дієва міжнародна організація у сфері оборони.
    Я вважаю, що членство України в альянсі — це:
    колективна безпека;
    спільне ухвалення рішень на основі консенсусу;
    індивідуальна безпека особистості;
    мирне вирішення суперечок.
    Я вважаю, що Україна завдяки своїм розмірам, стратегічному, геополітичному розташуванню та військовим можливостям здатна посісти достойне місце в системі всесвітньої безпеки
    Ангеліна Пугач, 10-й клас
     
    ****
    Чи варто нам вступати в НАТО? Усі частіше наше суспільство задається цим питанням.
    Якщо говорити про цінності такого членства, то найкращу відповідь, виходячи з ситуації, яка склалася в Україні, можна знайти у статті 3 Північноатлантичного договору, у якій говориться про «захист свободи, спільну спадщину свого народу, засновану на принципах демократії, свободи особистості». Це те ідеальне, що об,єднує зараз такі країни як США, Німеччина, Франція та інші. Але, на жаль, свідомість більшості наших громадян вважає це політичним штампом. Свідомість у таких людей пострадянська, і вони не мають віри, що десь є демократія, свобода людини і Закон.
    Я вважаю, що членство в НАТО дасть Україні можливість отримати доступ до системи прийняття політичних рішень, що впливають на широкий спектр європейських процесів. Крім того, захист в рамках НАТО буде більш ефективним, ніж оборона власними силами.
    Еліна Дробот, 10-й клас
     
    *****
    Україна — країна–партнер НАТО, що бере участь у всіх основних поточним миротворчих місіях під патронатом цієї організації. Але, на жаль, ми маємо низький рівень підтримки членства нашої країни у НАТО. Це зумовлено, по–перше, відсутністю достатньої інформації про діяльність Альянсу. По–друге, наявністю російського фактору, який присутній в інформаційному полі. Це призвело до формування у наших громадян певних міфів, стереотипів та упереджень. Міфи періодично потребують підживлення, тому виникають історії про невідповідність Конституції України з уставами НАТО, безперспективність та агресивний характер цієї організації тощо. Отже, можна зробити висновок, що розвінчання міфів про НАТО — шлях до розуміння діяльності Альянсу.