Земля — наше все. Головне — вміння нею розпорядитись

  • 9 вер. 2016 13:47
  • 849
    • Новина Земля — наше все. Головне — вміння нею розпорядитись Ранкове місто. Кропивницький

     

    Шоста сесія обласної ради, що відбулася минулого тижня, заслухала та затвердила звіт обласного Держгеокадастру щодо виконання Програми розвитку земельних відносин в області на 2007–15 роки та ухвалила нову програму на 2016–20 роки. Як відомо, проблеми забезпечення учасників АТО земельними ділянками та інші складнощі призвели до постійних змін керівництва відомства. Доповідаючий цього разу Олег Кудря також був у статусі в. о., але питань від депкорпусу до нього було в рази менше.
     
    Отже, згідно доповіді, за період   2007–15 років в області розроблені та затверджені проекти розмежування земель державної та комунальної власності 38 сільських та селищних рад. З них у Бобринецькому, Гайворонському, Маловисківському, Новгородківському, Новомиргородському — по 2, Вільшанському, Голованівському, Добровеличківському, Знам»янському, Устинівському — по 1, Кіровоградському — 6, Новоархангельскому — 9, Новоукраїнському — 8.  Із 1030 населених пунктів області загальною площею 227,96 тисяч гектарів первинна нормативна грошова оцінка виконана на 100 відсотків.
    Водночас з вини територіальний громад не встановлено меж жодного населеного пункту у Гайворонському, Знам»янському, Маловисківському, Світловодському, Ульянівському районах та містах обласного значення Знам»янці, Світловодську та Кропивницькому. До Державного земельного кадастру внесені лише межі села Вершино–Кам»янка Новгородківського району.
    Станом на січень 2015 року загальна площа всіх населених пунктів області була незмінною — 227,96 тисяч гектарів. Інвентаризація земель населених пунктів виконана на 73,2 відсотки, або 166,6 тисяч гектарів. За межами населених пунктів проведено інвентаризацію земель несільськогосподарського призначення на площі 144,4 тисячі гектарів, або 87,3 відсотки від їхньої загальної площі (165,4 тис.га). Доповідачем було наголошено про значне недофінансування громадами частини робіт, що призвело до відсутності робіт з залуження деградованої ріллі, встановлення меж водоохоронних зон та меж прибережних смуг. Також недофінансовані вишукувальні роботи, будівництво протиерозійних споруд та рекультивація порушених земель, розробка проектів формування та організації території нових землеволодінь, розробка проектів землеустрою, що забезпечують еколого–економічне обгрунтування сівозмін та впорядкування угідь, розробка схем землеустрою та техніко–економічних обгрунтувань, використання та охорони земель адміністративно–територіальних одиниць, але в незначних обсягах.
    Найбільший відсоток зданих в оренду земель зафіксовано в Компаніївському (96,6%), Новоархангельскому (96,3%), Новомиргородському (96,7%), Новоукраїнському (96,8%) та Ульянівському (99,6%) районах. Натомість найнижчі показники у Гайворонському (80,2%), Новгородківському (78,6%) та Світловодському (80,2%) районах. Середній розмір орендної плати за один гектар ріллі державної власності склав 928,4 гривні, що становить 3,70 відсотків від нормативної грошової оцінки. Фактичні надходження орендної плати становили 129 мільйонів 758 тисяч 790 гривень, що становить 99,5 відсотка від очікуваних 130 мільйонів 491 тисячі 100 гривень.
    Нова програма передбачає виконання робіт по 11 напрямках, обсяги фінансування яких встановлені в сумі 562179,9 тисяч гривень, з них на заходи з охорони земель — 148633,528 тисяч гривень. Серед основних напрямів  — грошова оцінка земель населених пунктів, встановлення  меж населених пунктів та інвентаризація земель, що виконуватимуться на регіональному рівні.
    Нормативної грошової оцінки земель потребують 1008 населених пунктів області загальною площею 214,66 тисяч гектарів, орієнтовна вартість робіт з виготовлення технічної документації складає 12296,2 тисячі гривень (станом на 2015 рік). Першочерговими заходами заявлено формування території та встановлення меж трьох міст обласного значення та восьми міст районного значення, встановлення меж 31 селища та 808 сільських населених пунктів, що у підсумку має становити 1589,6 тисяч гектарів земель (на  2020 рік). Фінансування цих робіт потребуватиме 360311,9 тисяч гривень.
    Джерелами фінансування мають стати як державний та обласний бюджети, так і бюджети нижчих рівнів, кошти власників земель та землекористувачів, а також інші не заборонені законодавством джерела. Підсумком нової програми мають стати додаткові надходження від плати за землю, створення та запровадження автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру на основі попередньо сформованої інформаційної бази, якісно проведена нормативна грошова оцінка для підтримки місцевих бюджетів збільшеними надходженнями до них.

     

    Головною ж метою стане  чітке й повне дотримання земельного законодавства для запобігання різноманітних маніпуляцій з земельним фондом. Закон має бути одним для всіх, а як буде насправді  — побачимо.