Згадали надії і розчарування...
Три роки тому дві студентки педуніверситету - Альона Олійник та Вікторія Гапоненко започаткували акцію на підтримку киян у тодішньому Кіровограді. До них долучились свободівець Олександр Івашура, харківська студентка Валерія Бурлака та ще декілька однодумців. "Янукович, підпиши!" - з таким закликом активісти збирались протягом тижня до відомої кривавої ночі.
З перших днів грудня гасло змінилось на "Хто не скаче - той москаль!" та "Банду - геть!". Був утворений штаб, до складу якого увійшли Сергій Михальонок, Наталія Вельгун,Тетяна Бородіна, Валерія Бурлака, Олександр Івашура, Роман Бойко, Андрій Лаврусь, Сергій Запорожан, Зоя Лебідь, Микола Джоган. Штаб займався допомогою землякам, які боролись у столиці. Але це було вже пізніше.
Через три роки, майже в аналогічному складі (крім Валерії Бурлаки), підсилені волонтерами та учасниками АТО, майданівці зібрались на центральній площі міста, яка нині носить назву Героїв Майдану. Слова нечисленних промовців майже нікого не цікавили - кожен прийшов зі своїм думками. Хтось з надією, хтось з розчаруванням, хтось просто з бажанням відчути той дух трирічної давнини.
На жаль, відсутність небезпеки призвела до фактичної відсутності духу єдності, яка в ті холодні дні зігрівала тіла й серця тих, хто кинув виклик режиму Януковича. Більшість містян так і залишилась в "радянсько-регіонівському" минулому, тому на площі забрались близько сотні "спартанців". За паливши лампадки й розгорнувши кількадесятметровий прапор, вони українським славнем вшанували тих, хто віддав за нашу буденність своє життя.
