Найефективніший власник. З кропивничанами ділиться досвідом голова ОСББ у Дніпрі

 

Асоціація Об’єднань співвласників багатоквартирних будинків «Добробут» у Дніпрі існує десять років. До неї входить понад 86 ОСББ. Очолює асоціацію колишній військовий Владислав Мірошниченко. Він вважає, що серед мешканців, які утворили об’єднання співвласників, повинно бути, перш за все, порозуміння. Бо гуртом, кажуть, можна й батька бити. Сьогодні це одна з найуспішніших організацій міста, в якому налічується більше тисячі ОСББ. 

 

Владислав — «майже телезірка», яку чи не щотижня показують по телевізору. Під його керівництвом типова десятиповерхівка по вулиці Січових Стрільців, 90 Д перетворилася на затишний будинок із власною метеостанцією, машиною для прибирання сміття, системою відеоспостереження та комплексом енергозбереження. Такий собі куточок Європи в сучасному українському місті. 

Заходиш у під’їзд — а там тепло, чисто, навколо квіти, консьєржка при вході. У ліфті — жодного напису типу «Тут був Вася». Натомість — кольорові фотошпалери, килими, дзеркала…

 

Біда навчить?

А починалися ці перетворення десять років тому з… відключення електроенергії.

— Обслуговуюча організація серед літа відключила будинок від електропостачання за борги, — розповідає Владислав. — У всіх потекли холодильники. Люди зібралися, покричали й розійшлися. Потім знову було відключення. І лише на третій раз народ прийшов до думки, що треба створювати ОСББ.

 

Сам голова живе двома поверхами нижче свого кабінету, тож у будь–який час доби знаходиться на робочому місці. На моніторі його комп’ютера постійно транслюється все, що відбувається навколо будинку. Після того, як біля під’їзду пограбували декілька автівок, мешканці власним коштом встановили освітлення, відеокамери та тривожну кнопку біля консьєржки. Однак за останні півроку нею жодного разу не скористалися, бо не було потреби. 

Люди навчилися господарювати без опіки ЖЕКу, хоча й не одразу.

— Свого часу ми провели 400 зборів за три місяці, — мовить він. — Збирали мешканців і пропонували допомогу в організації ОСББ. Після сотих зборів я зрозумів: справи кепські. Ось приклад. У Дніпрі міськвиконком більш ніж удвічі підняв тарифи для будинків, де не створені ОСББ. Люди обурюються, перекривають шосе, пікетують міськраду. Але ж у вас було два роки, щоб утворити об’єднання співвласників! Втім, ви ще можете зібратися й обрати іншу керуючу компанію. Якщо ж цього не зробите, вам міськрада призначить свою компанію з такими тарифами, які вважатиме за потрібне. 

 

Здавалося б, усе просто: проведіть збори, оберіть голову ОСББ і керуйте будинком самі! І років через п’ять жити стане краще. Але людям чомусь це не подобається. Їм до вподоби інший сценарій.

Я, напевно, повинен прийти і сказати: «Добрий день, моє прізвище Мірошниченко! Я чарівник, який «прилетит в голубом вертолете и бесплатно покажет кино». Я все зроблю! Я вам побудую новий будинок, тільки оберіть мене!» При цьому бажано бабусям роздати гречку, мужикам по пляшці горілки, дітям по морозиву, жінкам — шампанське. Грає військовий оркестр, моє фото на білборді — з посмішкою та слоганом «Я ваш чарівник». Все, я депутат!

На жаль, люди готові перекривати дороги, терпіти, але сподіватися на доброго дядю. Такий спосіб мислення. І чим далі від Львова, тим гірше настрої. Тому найбільше всього об’єднань співвласників у Львові, Луцьку, Чернігові. А чим далі на схід, тим їх менше й менше. У Дніпрі, наприклад, понад тисячу ОСББ, у Кропивницькому — трохи більше ста. 

 

 

Найцікавіше попереду

Зазвичай у житті найцікавіше починається після весілля. Це тільки в казках ви побороли дракона, потім одружилися і жили довго й щасливо. Насправді після весілля проблеми лише починаються. Так само з ОСББ.

Люди стали об’єднанням співвласників, юридично створивши інструмент управління житлом. І проблеми почалися. Порозуміння один з одним. Збір членських внесків. Своєчасна сплата. Прийняття рішення, з якого під’їзду почати або що робити в першу чергу — дах чи підвал. Який ліфт із десяти під’їздів почати ремонтувати…

 

Як не дивно, але переконати людей у необхідності жити по–новому допомагає, сама того не відаючи, місцева влада.

— Я дуже вдячний Дніпропетровській міській раді, яка нарешті підняла тарифи, — каже Владислав Мірошниченко. — Коли люди побачили платіжки за тепло, стрепенулися. ОСББ, які раніше не працювали, почали другий етап активності. Раніше було, як в анекдоті: ви робите вигляд, що платите, а ЖЕК робить вигляд, що щось робить. Тепер ви знаєте, на що спрямовуються ваші кошти, і можете проконтролювати цей процес.

 

Рахуємо на пальцях 

Як визначити, скільки складатиме щомісячна сума членських внесків, Владислав розповідає буквально «на пальцях».

— Наприклад, ваша квартплата в середньому становить 100 гривень на місяць. Я кажу: «Громадяни, платіть мені не 100, а 90 грн, я вам на Новий рік організую подарунки: дорослим шашлик і горілку, дітям кіндерсюрприз. Або ж платіть мені по 70 грн, але тоді дітям кіндерсюрприз прибираємо. Хочете по 50? Тоді без шашлику. А по 20 грн — то лише мужикам по горілці…» Тобто варіантів безліч.

 

Будь–який будинок щороку приходить у занепад, проблеми накопичуються, настає аварійна ситуація. Стан запірної арматури, крани, потім труби, електрощитова, електропроводка. У більш древніх будинках ситуація ще складніша. А люди сподіваються, що за їхні 100 грн. хтось приїде і щось зробить. Але це не так. 

 

Комунальна арифметика

Візьмемо конкретний приклад — п’ятиповерховий будинок на п’ять під’їздів, збудований у 1993 році. Це приблизно 3000 квадратних метрів. Множимо на п’ять. Що можна зробити за 15 тисяч у домі? Потрібна прибиральниця. Мінімальна зарплата 3 700, плюс 20% єдиний соціальний внесок, мінус податок на фізосіб, військовий збір. Начисляється 4 550 грн, але людина отримує на руки 2 570 грн. Далі ви платите приблизно 1 грн за освітлення місць загального користування. Це ще 3000 грн. Посада бухгалтера — ще 4500 грн. Уже виходить 12 000 грн. Залишається 3000 грн голові або управителю. А де ж кошти для оплати роботи слюсаря, сантехніка, електрика? 

Раніше все робила держава. Будинок був її власністю або в комунальній власності, хоча квартира вам не належала. Дах, водогін, ліфт ремонтувала держава. ЖЕКи надавали послуги двірника, сантехніка, прибиральниці. Як тільки ви приватизували квартиру, стали власником, у вас з’явилися права. Але одночасно виникла й відповідальність за утримання свого майна.

 

 

Треба зрозуміти: ніхто ваш будинок доглядати не буде, продовжує Владислав. Розуміючи це, ми створили ще житлово–сервісну компанію для обслуговування 35 будинків. Також за програмою міськради я є підрядником і роблю ремонти в 26 будинках: сантехнічні послуги, дахи, електрика. Система державних закупівель ПроЗорро — це також інструмент контролю за коштами. Вона дозволяє бачити, за якою ціною міська рада ремонтує, наприклад, дахи. Я ремонтую у два рази дешевше, ніж депутат. Ще один будинок робить міське житлове управління, і там ціни уже у п’ять разів вище!

 

Ваші кошти витрачає міське житлове управління, але за ці гроші воно ремонтує всього три проценти будинків у місті. А тепер порахуйте, коли до вас дійде черга.

Голови ОСББ не повинні бути ні сантехніками, ні юристами, ні інженерами. Їхнє завдання — організувати. У нас є членські внески. Збирається громада, проводить загальні збори будинку. Я пропоную на вибір кошторис, і мешканці самі вирішують, що конкретно треба зробити: справити ліфти, вкрутити лампочки у під’їзді, висадити ялинки перед будинком тощо. І тут починаються крики, ґвалт: «Не дамо, нехай нам хтось зробить. Будемо телефонувати президенту, депутату, кому завгодно». Закінчується криком, і ви розходитесь. Так було у нас.

 

У перший рік усі пересварилися, бо ніяк не могли дійти згоди стосовно способів керівництва своїм життям. На другий рік конфліктів стало менше, на третій вони майже зникли. Для молодого організму, яким є ОСББ, це нормально.

 

Тепер до нашого будинку приходять на екскурсію журналісти, колеги — голови ОСББ, мешканці навколишніх будинків, депутати. Є своя охорона, яка оберігає громадський порядок та майно, а також охороняє особу голови асоціації. Коли хтось хоче пошуміти чи розім’ятися, до їхніх послуг два підготовлених чоловіки.

 

А ще у нас із вікон перестали викидати недопалки. Як це вдалося? Просто я акуратно збирав їх у пакет і вішав його на дверну ручку тим, хто їх викидав. Доводилося де з ким і силою помірятися, але тепер потреба в роз’яснювальній роботі відпала. 

 

Крім того, існує домовленість із пунктом надання безоплатної правової допомоги та банком, який надає 50–відсоткову знижку на обслуговування всім членам асоціації «Добробут». І справа не в тому, новий будинок чи старий. Все залежить від громади та особи голови ОСББ. 

 

 

До речі, за останній рік не було жодної пропозиції голови асоціації «Добробут», з якою не погодилися б члени правління. На останніх виборах за нього проголосувало 100 відсотків власників. Вони зрозуміли, що ОСББ — це найефективніший власник житла. 

 

 

Людмила Макей   

 

 

Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа». Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів).