Кіровоградщина: Колишні силовики воюють за свої права

 

Окружний адміністративний суд Кіровоградщини, як і суди всієї України, продовжує задовольняти позови колишніх співробітників правоохоронних органів, які претендують на перерахунок своїх пенсій згідно із Законом «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Усі ці рішення подібні між собою. Кожне з них визнає факт: головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не здійснює відповідні перерахунки пенсій силовикам і, зокрема, колишнім співробітникам органів внутрішніх справ на підставі довідок управління МВС України в Кіровоградській області.

 

Незважаючи на зміни в центральній владі, які відбулися після минулих виборів Президента в 2019 р., в органах ПФУ, як і раніше, вважають претензії позивачів зі статусом силовиків на вищезгаданий перерахунок пенсій безпідставними. Начальник ГУПФ України в Кіровоградській області Наталя Симонян відповідає відмовою на позовні заяви колишніх правоохоронців щодо перерахунку пенсій в повному обсязі. Основною підставою для невиконання рішень суду Пенсійний фонд вважає відсутність рішення про виділення коштів з Державного бюджету України. 

 

А що ж ми бачимо зараз? Дохідна частина бюджету України за чотири місяці 2020 року не виконана десь на чверть від запланованого. Тому я не бачу перспективи, що в недалекому майбутньому пенсії будуть виплачувати в повному обсязі. А ще додається надзвичайна ситуація в державі у зв’язку з коронавірусом-19, не кажучи про економічну кризу.

 

Що робити? А робити щось потрібно, бо неминуче викличе обурення населення, що може мати некеровані наслідки. Це мене особисто не втішає. Досить потрясінь. Дійсно, що грошей не вистачає не тільки для перерахунку наших пенсій, а й для збільшення мінімальних зарплат. Адже вони не покривають навіть платіжки за комунальні послуги. А на що жити?

 

Лихо і несправедливість переповнюють країну, а корупція роз’їдає нашу державу. Коли вже ми станемо свідками відродження України? Президент Володимир Зеленський, який отримав дві третини голосів на виборах, саме на цьому наголошував, але не обіцяв. Його гасло «Ні обіцянок, ні пробачень».

 

Ні, дещо він обіцяв: «Зробить їх». Ну? Дещо є, але не так рішуче і не завжди, і не всюди. Невже йому не вистачає важелів впливу? А може, йому не вистачає вірних та принципових помічників, які можуть втілювати у життя його настанови?

 

Гадаю, що президент вчиться керувати державою на ходу. Бо немає такого вищого закладу, де можна навчитися управляти країною. Чергова зміна прем’єр-міністра, а з ним і міністрів, генпрокурора та інших  політичних менеджерів подає надію, що може все (не раптом!) змінитися на краще.

Не все гаразд і з нашими народними обранцями. Слава Богу, закінчився турборежим. Вважаю, що швидкість необхідна в прийнятті доленосних рішень: боротьба з корупцією, встановлення миру на Донбасі, соціальної справедливості. Не можна обминути питання про землю. Я згоден, що треба дозволити ринок землі. Але як? Вважаю за приклад польський сценарій продажу землі сільськогосподарського призначення і без іноземців. І не в таких розмірах, як «Зелена команда» пропонувала.

 

А тепер знову за своє. За пенсії силовикам. Хоча й треба підвищувати і індексувати всім, хто працював, у першу чергу, не один десяток років. Зараз пообіцяли доплату пенсіонерам, які досягли 70-80 років. Принципова боротьба з корупцією може стати резервом для підвищення і перерахунку пенсій, в тому числі силовикам.

Починати треба з обмеженням влади олігархату передусім. А потім знижувати тарифи і, звісно, вести рішучу боротьбу з офшорами, виводити капітали за кордон, оподатковувати їхні дивіденди і таке інше. Треба робити так, щоб олігархи і ті, хто хочуть стати ними, але не встигли, тобто крупні бізнесмени, почали працювати на Україну, а не лише вона на них. Адже корупція – це золота жила для олігархату, це інструмент для накопичення надприбутків. Треба зверху вниз, з центру до села обрубати щупальця тим, хто шукає своє місце біля корита, користуючись своєю посадою, які продають наліво і направо, починаючи з Печерських пагорбів.

І наостанок. Хочу нагадати слова автора сінгапурського чуда Лі Куан Ю щодо боротьби з корупцією, який радив: «Посади за грати трьох своїх друзів: вони знають, за що, і ти знаєш, за що».

Можновладці! Почуйте нас, пенсіонерів-силовиків! Не провокуйте нас на радикальні заходи!

 

Веніамін Янішевський, 

полковник міліції 

у відставці