У музеї Івана Карпенка-Карого відкрилася виставка «Правдиво, щиро, без прикрас епохи дивляться на нас»
«…Епохи дивляться на нас»: у Кропивницькому відкрилася виставка світлин кінця ХІХ – середини ХХ століть
У Кропивницькому літературно-меморіальному музеї Івана Карпенка-Карого відкрилася виставка «Правдиво, щиро, без прикрас епохи дивляться на нас». Експозиція присвячена 70-річному ювілею Юрія Тютюшкіна, відомого збирача старожитностей, уродженця нашого міста.
У залі, яка нагадує вітальню старовинного будинку, представлено більше сотні предметів із зібрання колекціонера – фотопортрети краян від кінця ХІХ століття і до початку 60-х років ХХ століття.
Відкривають експозицію сімейні фото Юрія Тютюшкіна. Тут представлені світлини п’яти поколінь, серед яких – дідусь Семен Тютюшкін – залізничник, Герой Соціалістичної Праці у часи Другої світової війни, батько Володимир Семенович – машиніст потягу. На знімках представлені фото самого ювіляра, а також фотокартки жінок його роду – бабусі, мами, дружини. Надія Федотівна, мати Юрія Володимировича, працювала кравчинею. Збереглися журнали мод і викрійки – знаряддя її праці. На виставці можна погортати ілюстрований журнал «Нива» з паризькими модами 1896 року, оцінити моделі у збірках 1930-1940-х років.
- Наші землячки розумілися на моді. По їхньому вбранню можна вивчати історію костюму та історію країни. Гідністю й спокоєм дихають обличчя жінок кінця ХІХ – початку ХХ століття. Їхні сукні розкішні і витончені. Превалюють так звані салонні портрети, зроблені в кращих фотоательє міста – у Харлаба, Плетцера, Бриля, Кирдановського. З появою менш громіздких фотокамер, єлисаветградці увічнювали себе на фоні природного і міського ландшафтів. Та десь від 1914 року і ближче до 1917 з’явився на обличчях ледь помітний смуток. Можливо, від передчуття подій, що змінять хід історії назавжди, - звертає увагу Юрій Тютюшкін.
В експозиції дореволюційної Єлисаветградщини розміщені фото небагатих міщанок, які у своєму одязі, його окремих деталях, воланах й оборках, аксесуарах, мереживних парасольках, намагалися наслідувати вищі прошарки суспільства. Та з настанням буремних 1917-20-х років все змінилося – не тільки одяг, а й сама публіка фотоательє, і навіть вирази облич. Вбрання стає демократичнішим і поступово спрощується. До середини 1920-х років у ньому залишаються певні елементи вишуканості, натомість кінець 20-х і 30-і роки поклали цьому край. Змінився світ – змінився одяг. Елегантність – у минулому або на сторінках журналів мод.
За словами Юрія Тютюшкіна, лише у 1950-х роках, після страшної, кривавої війни, жіночий одяг знову стає романтичним: мереживні й вишиті комірці, защипи й драпіровки на сукнях, доволі оригінальні капелюшки. Що це, як не терапія жіночої душі за допомогою найвірнішого засобу реабілітації - гарного вбрання?! Виставка завершується світлинами 1950-х років.
Чи є у пана Юрія портрети городянок пізніших років? Звісно, є. Але невдовзі жінки віддали перевагу брюкам та джинсам. І то вже зовсім інша історія.
У зв’язку з карантинними обмеженнями відкриття виставки відбулось без публічної презентації. Музей готує відеоверсію відкриття, яка найближчим часом з’явиться на сайті закладу.
Літературно-меморіальний музей Івана Карпенка-Карого запрошує мешканців та гостей міста завітати до музею переглянути нову виставку, додавши собі світла і настрою.
