Йому 75, а він ще успішно працює в колонії

  • 14 лип. 2016 16:58
  • 1212
    • Новина Йому 75, а він ще успішно працює в колонії Ранкове місто. Кропивницький

    13 липня виповнилось 75 років співробітнику Кіровоградської виправної колонії управління ДПтС України в області (№ 6), Анатолію Романовичу Лещенко, який перебуває на посаді провідного  інженера  планово-виробничого відділу Підприємства установи, де майже 40 років (з 1977 року!) працює досвідчений спеціаліст.

    Народився Анатолій Романович під час Великої вітчизняної війни у 1941 році у місті Кіровограді в сім’ї робочих. Закінчив вісім класів загальноосвітньої школи, потім – Кіровоградський технікум сільськогосподарського машинобудівництва, далі 3 роки служив у лавах Радянської Армії, після чого продовжив навчання у Кіровоградському інституті сільськогосподарського машинобудування, та у 1970 році здобув вищу освіту за  спеціальністю інженера-механіка.

    Працював фахівець у раднаргоспі Придніпровського економічного району Державного   сільськогосподарського машинобудівельного заводу «Червона зірка» міста Кіровограда, пізніше - у рудоуправлінні № 2 Східного Гірничозбагачувального комбінату та на заводі «Радіовиробів» рідного міста. Влаштувавшись на роботу в 1977 році на посаду інженера-конструктора 1-ої категорії до виправної колонії-305/6 (так тоді називалась нинішня Кіровоградська виправна колонія (№ 6)), не змінював місця роботи, та 39 років віддав на користь підприємству. Окрім основної діяльності, у колективі займався суспільною працею. У вільний від роботи час        він захоплюється  літературою, є у  нього й хобі  –  пише власні вірші, які вражають розмаїттям тематики. Це віршовані твори про кохання, родину, улюблену справу,  сьогодення… Завдяки витривалості, самоорганізованості наш найстарший працівник у прекрасній фізичній формі та, не дивлячись на солідний ювілей, ще досить енергійний, бадьорий та рішучий, здатний долати труднощі. Він надійний товариш, завжди дасть корисні поради та допоможе мудрими повчаннями, вірний та люблячий  чоловік, який у шлюбі зі своєю єдиною коханою дружиною більше 50 років, турботливий батько доньки та сина, чудовий дідусь  трьох онуків та ніжний прадідусь найменшого члена родини - дворічного Тимофія. Наш іменинник є людиною скромною та сором’язливою, не любить зайвої уваги та почестей, хоча про нього можна писати цілий роман непростого життєвого шляху  довжиною в 75 років.

    В урочистій обстановці з поважним ювілеєм Анатолія Романовича  привітала адміністрація та персонал установи. Безпосередній керівник заступник начальника установи – директор підприємства установи Андрій Зінченко від імені колективу вручив шанованому ювіляру приємний презент та зазначив: «Ви є взірцем  для всього нашого колективу, ми пишаємось Вами, тому у цей святковий день разом із букетом пошани й любові, прийміть від нас подарунок на згадку». Начальник колонії  полковник внутрішньої служби Вадим Скубілін подякував ювіляру за невтомну працю та висловив найтепліші побажання: «У час, коли на календарі Вашого життя з’явилась така солідна дата – 75 років, ми щиро бажаємо Вам здоров’я, активного повсякдення, щоб Вас підтримували та надихали рідні люди, розуміли й допомагали колеги, щоб усе зроблене Вами було непідвладне плину часу та зміні поколінь. Нехай оминають Вас смуток і тривоги, без перепон стелиться довга життєва дорога, яка буде завжди осяяна любов’ю, повагою та добротою, а кожен день хай наповнюється корисними справами й земними радощами».

    Після привітань, подарунків та  щирих усмішок колег на знак вдячності Анатолій Романович прочитав свого власного вірша, який нікого не залишив байдужим.

    Вікторія Балазюк